СПР з підрядними місця та часу

як? якою мірою?

де? куди?

який?

як? подібно до чого?

бо, через

куди, де, звідки

мов, наче ніби

якщо, якби

Там, де є українці, там завжди мистецтво (Ю. Липа).

Благословенна та ясна година, коли Буквар до рук бере дитина (Д. Павличко).

Як тяжко не мати містечка, де б голову приклонити (І. Котляревський).

Повій, вітре, на Вкраїну, де покинув я дівчину… (С. Руданський)

Він ішов туди, де кінчається земля (І. Багряний).

Англійський лорд стріляє в те місце, де прошаснув тигр (Остап Вишня).

Там, де березина витісняла сосну та пропускала паруси сонця, все, здавалось, залите було зеленим бенгальським вогнем (М. Коцюбинський).

Тепер я скрізь, де світло і любов (П. Филипович).

де неймовірно сяють зорі.

щоб разом тепер бути.

коли вже пішов дощ.

біля озера, де живуть лебеді.

як? якою мірою?

де? куди?

коли? відколи?

як? подібно до чого?

як, тільки що

куди, де, звідки

мов, наче ніби

якщо, якби

Скільки раз листки змінились відтоді, як ми звідсіль виїхали, розлучились... (І. Вирган).

Настав час, коли вечірній сутінок швидко западає в нічний… (В. Барка).

Благословенна та ясна година, коли Буквар до рук бере дитина. (Д. Павличко).

Настав час, коли полтавська Богданівка стала мистецькою столицею Катерини Білокур (О. Гончар).

Доки сонце зійде, роса очі виїсть (М. Кропивницький).

Люблю я ті часи, як сонце вже встає і промінь свій прозорий на села, на поля так вільно, ніжно ллє (М. Рильський).

Ще не встали вони з-за столу, як задеренчав у повітрі пропелер над самою хатою (О. Гончар).

Як тільки вийдеш за поріг, лишивши рідний клас, немало сонячних доріг тобі розкрилить час (М. Упеник).

як і кожного ранку.

як вийшло весняне сонечко.

який був біля її дому.

щоб подихати свіжим повітрям.