Сполучник

Ліси наче завмерли у святковій величі.

Я стрів тебе, як день волошку в житі.

Ми з такого роду, що люблять свободу.

Човен загойдавсь і поплив, куди хотів.

тому що, після того як, зате

через те що, якщо, проте

для того щоб, унаслідок того що, так що

нібито, мов, якби.

але, проте, зате

поки, але, та

тому що, і, коли

бо, та, тому що

і, проте, коли

а, зате, і

коли, але, та

якщо, якби, коли

Сашко розповів про/те, що побачив на екскурсії.

Як/би ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя.

Злетіти птахом аж до неба як/би хотілося мені!

За/те тобі дякую, що врятував від злого ока.

Рука її завмерла, щоб випадково не струсити бджолу на землю.

Мрії вже щезли, мов птах розвіяв їх крильми.

На гору доступитися нелегко, зате з гори зручніше боронитись.

Оксана думала, що вже давно стемніло

то

й

що

про

як, якщо, зате

але, мовби, тому що

і, а, або

не тільки...а й, чи, щоб

ан/іж, коли/б, дарма/що

не/мовбито, мов/би, ото/ж

тому/що, при/тому, адже/ж

ані/ж, про/те, хоча/б

Спинися, часе, розкажи, як наш народ колись тут жив.

Сонце так світить яскраво, що аж каміння сміється.

Будуть досягати влітку плоди, якщо квітнуть сади.

Душа наповнена теплом, хоч надвечір'я вже минуло.

Треба дзвінкий голос мати, що/б гарно співати.

Повідомили про/те, що зустріч відбудеться завтра.

Ми не розлучимося з тобою, що/б не сталося.

Вибач мені, брате, за/те, що спізнився з допомогою.