Сполучник

службова незмінна частина мови, що виражає відношення між предметами, відношення дії та ознаки до предмета, залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у реченні і разом з ними вказує на об’єкт дії, напрям, місце, час, причину, мету.

службова частина мови, що поєднує однорідні члени речення та частини складного речення.

незмінна службова частина мови, яка надає реченню чи окремим його членам додаткових смислових та модальних відтінків значення або служить для утворення окремих граматичних форм і нових слів.

незмінювана особлива частина мови, яка виражає почуття, волевиявлення мовця, не називаючи їх.

Тепер я вірю в те, що дикі звірі його музики слухали!

З добра й любові приходить щастя.

Чого не могло статися?

Земля висохла так, що під ногами дзвеніла.

Ніхто не бачив, як я переставляв таблички .

Швидко пісня співається, та не скоро вона складається.

Пошили для Микити з кишенями свиту.

Дім силою будують, а працею скріплюють.

прості, складні, складені

неповторювальними, повторювальні, парні

прості, складні, складені, неповторювальними, повторювальні, парні

прості, складні, складені

неповторювальними, повторювальні, парні

прості, складні, складені, неповторювальними, повторювальні, парні