Спілкування і здоров'я ( § 16-18)

відстоюють власну точку зору, зважаючи на думки співрозмовників; поважають думки й почуття інших; упевнені в собі; говорять спокійно, доброзичливо; вираз обличчя приязний; жести нерізкі; уважні, ввічливі.

говорять невпевнено, тихо, несміливо; під час спілкування голова може бути опущена, погляд боязкий;вважають іншу думку ціннішою, ніж власну; готові швидше прийняти чужу точку зору, ніж висловити й аргументувати власну

діють тільки у власних інтересах , говорять владно, зневажливим, зверхнім тоном , жести різкі, іноді загрозливі, положення тіла, вираз обличчя можуть бути напруженими

Виникають із знайомими, до яких ставляться приязно, з якими приємно спілкуватися

Виникають найчастіше в колективі, компанії, класі, групі людей, об’єднаних спільною роботою, інтересами, навчанням

Стосунки з близькими й родичами. У кожного члена родини є сімейні обов’язки, відповідальність за них. З дитинства люди засвоюють певні правила й норми спілкування. Вчаться турбуватися одне про одного, з увагою і повагою ставитися до оточуючих

Кожна людина по-своєму оцінює життєві ситуації, обирає різні шляхи розв’язання проблем.

Якщо співрозмовники, обговорюючи проблеми, не можуть дійти згоди, виникають конфліктні ситуації

Виникають між людьми, що мають однакові погляди та інтереси, довіряють одне одному. Щоб підтримувати такі стосунки, кожен має ставитися до іншого доброзичливо, допомагати другу. Діляться думками, почуттями, обговорюють проблеми й події. Ніколи не залишають одне одного в біді

сукупність звукових мовних засобів, завдяки яким передають смисловий, емоційно-експресивний і модальний характери висловлення

це виразні рухи частин тіла (рук, ніг, голови).

гучність, залежно від активності роботи органів дихання і мови

це виразні рухи м’язів обличчя