Соціологія управління та праці

соціальні верстви, соціальні інститути в сфері праці;

праця як суспільно значуще явище, як процес реалізації і відтворення здібностей, знань та умінь особи;

соціально-трудові відносини;

соціально-трудові процеси, соціальне управління ними.

організація праці;

зміст праці;

умови праці;

суб’єкти праці

Цілеспрямована діяльність людини.

Виробничі відносини.

Предмет праці.

Знаряддя виробництва.

техноцентристську концепцію

концепцію “людських стосунків”

концепцію “економічної людини”

антропоцентристську концепцію

Е. Мейо

Е. Дюркгейм

Ф. Тейлор

О. Конт

Е. Мейо

Е. Дюркгейм

Ф. Тейлор

О. Конт

діяльність найманих професійних працівників — менеджерів, що полягає в плануванні, організації, координації і контролі.

наука, яка вивчає закономірності, засоби, форми та методи цілеспрямованого впливу на соціальні відносини й процеси, що відбуваються в суспільстві та його підсистемах з метою впорядкування, підтримки, збереження його оптимального функціонування й розвитку або зміни, переведення до іншого стану.

одна із спеціальних соціологічних теорій, предметом вивчення якої є соціальні аспекти праці, тобто людський фактор, його функціонування в процесі праці.

різноманітні соціальні системи (групи, угруповання, організації, об'єднання, спільноти, суспільство в цілому), їх підсистеми та ланки, що створюються в суспільстві для досягнення певної мети та вирішення певних завдань.

управлінські відносини, управлінські процеси і властивості суб'єктів управління різних рівнів управлінської ієрархії, а також закономірності, особливості, умови, форми, функції та методи їх управлінської діяльності.

праця як суспільно-значуще явище, як процес реалізації, а водночас і відтворення здібностей, знань та умінь особи, як вид соціальної діяльності.

цілеспрямована діяльність людей, в результаті якої створюються матеріальні і духовні блага.