Соціальна структура суспільства в Україні XVІ ст. (магнати, шляхта, духовенство, містяни, селяни). Литовські статути

зимівник

фільварок

уход

слобода

форма земельної відробіткової ренти, що передбачала обов’язкову працю селянина власним реманентом у господарстві землевласника.

система суспільних відносин, за якої землевласник мав право на особу, працю та майно залежних від нього селян-кріпаків

форма натуральної ренти, податок грішми або продуктами, що стягувався землевласником із залежних від нього селян.

велике шляхетське багатогалузеве господарство, орієнтоване на ринок, в якому вся земля належала панові, і базувалося на праці залежних селян.

окатоличення

обезземелення

закріпачення

полонізація

укладення Кревської унії

утворення Речі Посполитої

заснування греко-католицької церкви

ліквідацію Київського удільного князівства

«Самодержцем усієї Русі».

«Руським батьком козацтва».

«Першим руським професором».

«Некоронованим королем Русі».

козацтво

міщанство

селянство

шляхта

православ’я

кальвінізму

католицизму

соцініанства

Включення українських земель до складу Польського королівства, згуртування українського народу в межах однієї держави.

Уніфікація адміністративно-територіального устрою Великого князівства Литовського за польським зразком

Зміцнення союзу Великого князівства Литовського та Польського королівства під час боротьби проти Тевтонського ордену.

Ліквідація Великого князівства Литовського, перетворення його земель на провінції Польського королівства.

запровадження єдиного сейму та єдиної грошової одиниці в межах нової держави — Речі Посполитої.

збереження у новоутвореній Речі Посполитій Київського та Волинського удільних князівств.

ліквідація Великого князівства Литовського шляхом його включення до складу Польського королівства.

визнання владою Речі Посполитої догмату про сходження Духа Святого не тільки від Бога-Отця, а й від Бога-Сина

зростанням економічної могутності цехів та їхньої ролі в торгівлі.

неефективністю використання в господарстві праці кріпосних селян.

конкуренцією з боку мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи.

зростаючим попитом на зерно на внутрішньому та зовнішніх ринках

«губернія».

«воєводство».

«князівство».

«намісництво».