Соціальна структура населення українських земель у 16-першій половині 17 ст

зимівник

уход

фільварок

слобода

зростанням попиту на сільськогосподарську продукцію в країнах Західної Європи.

прагненням польської шляхти приборкати українське селянство та козацтво.

потребою у створенні розгалуженої оборонної лінії проти нападів татар.

успіхами в поширенні нових сільськогосподарських культур.

форма земельноі відробітковоі ренти, що передбачала обов’язкову працю селянина власним реманентом у господарстві землевласника.

система суспільних відносин, за якоі землевласник мав право на особу, працю та маи но залежних від нього селян-кріпаків.

форма натуральноі ренти, податок грішми або продуктами, що стягувався землевласником із залежних від нього селян.

велике шляхетське багатогалузеве господарство, орієнтоване на ринок, в якому вся земля належала панові, и базувалося на праці залежних селян.

обезземелення

окатоличення

закріпачення

полонізація

доброчинні товариства української шляхти, що опікувалися будівництвом православних храмів.

форма промислового виробництва, заснована на розподілі праці й ремісничій техніці, що передувала великій машинній індустрії.

багатогалузеве господарство, що базувалося на праці кріпосних селян й орієнтувалося на виробництво сільськогосподарської продукції, перш за все збіжжя на продаж.

корпоративні організації ремісників однієї чи кількох споріднених спеціальностей у містах, що користувалися магдебурзьким правом.

XІV ст.

XV ст.

XVІ ст.

XVІІ ст.

«Самодержцем усієї Русі».

«Руським батьком козацтва».

«Першим руським професором».

«Некоронованим королем Русі».

Цех, магістрат, вотчинне землеволодіння.

Помісне землеволодіння, смерди, полюддя.

Панщина, магнатське землеволодіння, фільварки.

Мануфактура, князівське землеволодіння, бюргери.

козацтво

міщанство

шляхта

селянство