Службові частини мови. Вигук

поїхали (під)час канікул

згадав (на)прикінці уроку

пішов (за)мість батька

виріс (на)рівні з дахом

Влітку з-за кучугур сходило веселе сонце.

Осінній дощ навіває спогади про літо.

У дворі було повно квітів, біля хати притулився кущ калини.

Коли косарі вийшли в поля, ледве засіявся ранок.

Здавалося, немов(би) на блідому обличчі засяяли два величезні самоцвіти.

Залунали пташині голоси, (як)тільки зблиснув перший промінь сонця.

Ставний парубок, (не)наче молодий дубок.

Що(б) мати добрі знання, треба багато працювати.

(ні)чого взяти, (не)виправляючи, (не)віглас

(ні)де не бачив, (не)вдасться, (не)самовитий

(не)навидіти, (не)визначений ще маршрут, (ні)куди (не)ходи

(ні)чим прикрити, (не)хтуючи, (не)надрукований твір

О князю, служитиму тобі вірно!

О краю мій, я тебе не забуду!

О нарешті ми зможемо зустрітись!

О жінко! Ти життя! Кажи мені надію!

Сичі в гаю перекликались, та ясен раз у раз скрипів. – Сурядний, протиставний.

Нашу машину заносить то вправо, то вліво. – Сурядний, розділовий.

Тварина кинулася вбік, але спинилася біля сосни. – Сурядний, протиставний.

Якщо він твій друг, то зрозуміє тебе. – Підрядний, умови.

навряд/чи, тут/таки, казна/де

де/коли, правда/бо, будь/чого

отож/бо, ну/бо, таки/прийшов

отак/бо, скажи/но, звідки/небудь

з метою, з-над, наприкінці, з-перед

у продовж, поперед, упоперек, з-під

по-під, за винятком, із-за, поруч

позаду, на перекір, із над, поза

звернутися по питанню

забути із-за неуважності

виконати на вимогу

хворіти пневмонією

сходіть по молоко

надішли по адресі

заходьмо по двоє

розпис по дереву