Службові частини мови. Вигук

у, над, із, за, посеред;

навколо, близько, кругом, поруч;

коло, край, круг, протягом;

наперед, через, серед, впродовж.

Спи, мій малесенький, цить.

Ах, як не хотілося йому падати.

Атож, хіба кому доводилосьтягати таких щук, як дідові Олофіру.є

-Пху! - аж плюнув із серця запорожець.

будь, небудь, аби, де, сь;

так, еге, еге ж, атож, аякже;

авжеж, чи, що, як, майже;

приблизно, мало, не, трохи не.

О, як чудесно навкруги!

Гетьте, думи, ви , хмари осінні, тож тепера весна золота.

Гу-у!- диким звіром вило надворі.

Ах, скільки радості, коли ти любиш землю.

Лише з_над хмар часом прилине прощання з літом журавлине.

І про_між нас живе ясна і чиста слава великого Франка.

Десна вирвалася з_під зимової кори й дала собі волю.

Він слухав голоси з низин і з_понад хмар.

Заговорили один з_поперед одного, засперечалися.

Та пітьма не так уже мучила Соломію, за_те вогкий холод проймав її наскрізь.

Не за_те вовка б'ють, що він сірий, а за_те, що вівцю з'їв.

Я не люблю тебе, ненавиджу, Беркуте, - за_те, що в грудях маєш серце люте, за_те, що кров ти п' єш.

А за вікном щасливі люди про_те, що є і те, що буде, по_між собою гомонять.

Всяк лицар має з королем ходити у походи, за_те він матиме собі і ласку, і нагороди.

Чарівне море, та наймиліша серцю таки_земля.

Сонце тільки_но сіло десь за лісовими хащами.

Тішся, дитино, поки ще маленька, ти_ж__ бо живеш навесні!

Хоч я вам кривди не робив, та все_ж_таки між вами жив, то, може, дещо і осталось.

І все_ж_таки ти з ним жорстоко розмовляєш.

не/дуга, не/гайно, не/добачити, не/бачив;

не/тільки, не/мічний; не/дооцінка, не/щастя;

не/веселий, не/дарма, не/волити, не/довиконувати;

не/дорогий, не/далеко, не/ук, не/вивчити;

не/добрий; не/вдало,не/покоїтися; не/передбачено

Гу-гу-гу-у! - застогнав пугач серед лісу.

Тью-і, ті-і... Ні, зовсім не так. Трійю-тіх-тіх...

Як увійдем у волячо-коров'ячо-овечу половину, так саме тобі:

Му-у-у! Бе-е-е! Ме-е-е!

Коли тут - ох-хо-хох - рознедужався Павло мій.

Ет! Сподіванки людськії!

Цс-с-с! Іде, - гукнів хтось.

Кпи, кпи! - стиха кашлянуло щось на перелазі.

Народна пісня - то ж вона усій землі окраса.

Який-бо ти, дідусю, став суворий.

Тиміш дивиться, і так йому чогось мила ся щебетушечка, що очей з неї не звів би.

За що ж, - хто-небудь запитає, Зозуля Півня вихваляє?

Нехай мої співи літають по рідній, коханій моїй стороні.

Був би послом, якби не вдався ослом.

Був собі колись-то якийсь-то маляр.

Бувай здоров, Орлюче! Кланяйся від нас своєму дому.

Як тебе не любити, Києве мій.

Ви чуєте, скільки вогню в нашій мові!

Онде балочка весела, в ній хороші, красні села.

Хай шумить єдиним світлим шумом синій Дніпр і срібноводна Вісла.

Як/би там не було, а комусь належало це перевірити.

Як/би було десять рук, усім би робота знайшлась.

Як/би ви знали, паничі, як люди плачуть живучи.

Як/би відали ви, які славні були ті суворі, закручені хлопці.

Як/би не було зими, за кожух не дбали б ми.

Як/би ти не знав багато, а більше за всіх не знатимеш.

Про що/б не писав поет, він завжди пише про людину.

Я поважаю тебе за/те, що ти завжди дотримуєш слова.

Я мушу книжки читати, що/б очі мої не осліпли.

Як/би не тис мороз, а весна буде.

Шастя не шукають, а таки здобувають

І все-таки нелегко буть собою!

Я хотіла б людям для підмоги у кожну мить подати голос свій!

О, якби-то я міг повернути неповторную юність мою.

Щей для тебе, дівчино, троянди весни розцвітуть.

навряд/чи, тут/таки, казна/де

де/коли, правда/бо, будь/чого

які/ж/бо, колись/то, що/небудь

отак/бо, скажи/но, будь/звідки

отож/бо, ну/бо, таки/прийшов

погодитися при умовах

виконати за бажанням

чекати біля двох годин

еколог по спеціальності

спізнитися із-за негоди

на думку науковців

виступити на захист

спілкуватися на суржику

надіслати на адресу

відгукнутися на запит