службові частини мови та прислівник

виражає почуття, спонукання до дії, але не називає їх;

вживається для з’єднання однорідних членів речення і частин складного речення;

виражає залежність іменника, числівника та займенника від інших слів у словосполученні;

вносить різні додаткові відтінки значення в речення.

також, не тільки, а, але;

і, й, та( в значенні і), ні-ні, як-так

або, чи, то, хоч, чи…чи;

ні-ні, не то…не то, або…або, і.

тим що, як тільки, аж, що й;

що, як, ніби, дарма що;

як, мов, наче, мовбито;

ледве, тільки, як, щойно, після того як.

виражає почуття, спонукання до дії, але не називає їх;

вживається для з’єднання однорідних членів речення і частин складного речення;

надає окремим словам, словосполученням, реченням додаткових смислових та емоційних відтінків у значенні;

виражає залежність іменника, числівника та займенника від інших слів у словосполученні

ні\який, ні\кчемний, ні\до\чого;

ні\що; ні\дощ, ні\сніг; ні\з\ким;

ні\вроку; ні\високий, ні\низький;

ні\до\чого, ні\з\ким; ні\холод, ні\тепло.

виражає залежність іменника, числівника та займенника від інших слів у словосполученні;

виражає почуття, спонукання до дії, але не називає їх.

вживається для з’єднання частин складного речення;

вживається для з’єднання однорідних членів речення;

прийменик, сполучник, дієслово;

дієслово, вигук, частка.

прийменник, сполучик, частка;

вигук, іменник, займенник;

інколи;

не всі;

завжди виконують синтаксичну функцію.

ні

прийти до кав’ярні, брат із сестрою, не прийти васлідок хвороби;

шафа із дзеркалом, іти з батьком, налити у склянку.

змагання з атлетики, витягти з води, замовкнути з переляку.

запитав у майстра, відвідав хворого, став на заваді;

хай, ніби, будь, у;

ках-ках, агов, і..

нехай, би, же, ся;

як, щоб, немовби;