Службові частини мови

вигук

частка

прийменник.

сполучник

все ж таки, перед, з-понад, ні, лише

або, зате, чи, аніж, коли

б, і, будь, не, мовби

уві, якби, то, аби, чи

навколо села, іти попереду, підійти близько

коло будинку, кінець столу, попереду загону

край села, подивитися навколо, чужий край

велике коло, щасливий кінець, стояти поруч

еге, гаразд, невже, хіба;

аякже, отак, атож, гаразд

таки, давай, бодай, аж

годі, що за, так, не

Ах, як всього багато: неба, сонця, веселої зелені (М. Коцюбинський);

Гай! Гай! Море грай...(Т. Шевченко)

Тисячоголосе “ура” пронеслося над площею

Гей, ви, зорі ясні, тихий місяцю мій... (В. Сосюра)

Гей, вдарте в струни, кобзарі... (П. Тичина)

«Кру-кру!» - лунає поклик журавлів... (М. Каци);

О! Як чудесно навкруги! (В. Сосюра);

Добрий день, мій рядок кароокий!.. (В. Стус)

щоб, як-так і, але, та, також

і, й, то, якщо, немов

нібито, як, бо, або, чи;

зате, проте, та, й

хоч-хоч, то-то, немовбито, якби, однак

згідно з, у зв’язку з, кінець, за винятком, по

поміж, з-під, навколо, поблизу, уздовж

перед, мимо, коло, над, в

між, на, по, для, перед

залежно від, над, задля, у, зі

хай йому грець, будь ласка, ой, їй-бо, жах.

ого, ану, нумо, гов, пхе

слава, Боже борони, мати рідна, леле, рятуйте

ох, ай, гей, ех, ба

Оце, мабуть, і об’єднає Україну. (В. Шелестюк.)

Усім нам потрібно плекати у серці любов до села або міста, де живемо, до людей, що живуть поруч з нами.

Найдорожчим для кожного з нас є любов до рідних, до своєї землі.

Загальнолюдські цінності завжди об’єднували і сім’ї, і нації, і держави.

Оце, мабуть, і об’єднає Україну.

Найдорожчим для кожного з нас є любов до рідних, до своєї землі.

Усім нам потрібно плекати у серці любов до села або міста, де живемо, до людей, що живуть поруч з нами.

Загальнолюдські цінності завжди об’єднували і сім’ї, і нації, і держави.

Найдорожчим для кожного з нас є любов до рідних, до своєї землі.

Усім нам потрібно плекати у серці любов до села або міста, де живемо, до людей, що живуть поруч з нами.

Загальнолюдські цінності завжди об’єднували і сім’ї, і нації, і держави.

Оце, мабуть, і об’єднає Україну. (В. Шелестюк.)