Словосполучення. Просте та складне речення. Односкладне й двоскладне речення.

Темна хмара озвалася громом гучним, освітилась огнем блискавиці.

Я на гору круту, крем'яную буду камінь важкий підіймать.

Красива осінь вишиває клени червоним, жовтим, срібним, золотим.

Уже скотилося із неба сонце, заглянув місяць у моє віконце.

ручка дверей, шапка господаря, сторінка з книжки, чашка для молока

білий від снігу, червоний від сорому, неспокійний через контрольну роботу

з десяти ящиків, дехто з вас, возив сіно, демонстрував задоволення

жив щасливо, радісний день, ласкаво сказано, ніхто з них

Над широкими сіножатями, над зеленими ярами встав легесенький туман.

В українському фольклорі неопалима купина стала символом невмирущості і незнищенності нашої землі.

Спинюся і довго буду слухать, як бродить серпень по землі моїй.

Тепла липнева ніч пролітає садками, посадками, скиртами в полях.

Вечірня зіронька встає, дочка вечерять подає.

Жити щасливо мусить кожна людина.

Коли ідеш ранковим полем, там грають бризки від роси.

Слова - полова, але огонь в одежі слова - безсмертна чудотворна фея.

Мова народу, як скарб, розвивається й збагачується.

Темна хмара озвалася гучним громом.

Пахне морем і озоном від принишклої землі.

Людина в праці перемагає все.

Встала весна й чорну землю сонну розбудила.

Земля почала зеленіти тендітною травою.

Довго гриміли народні пісні на красивих вулицях столиці.

Дарованому коневі в зуби не дивляться.

поширені та непоширені

односкладні та двоскладні

повні та неповні

прості та складні

дуже дорого

найбільш авторитетний

складна задача

озиратися навколо