"Словосполучення і речення. Головні та другорядні члени речення. Однорідні члени речення, звертання, вставні слова".

одного слова

двох слів

трьох слів

учителька запитує

водій сигналить

олійні фарби

їхали та співали

кумедний випадок

влучно зауважили

для читання

заплющити очі

мама й тато

флешка й диск

на вікні

перед школою

дощові хмари

підземний перехід

розповідним

спонукальним

питальним

підмета і присудка

одного присудка і декількох підметів до нього

одного головного члена речення

одного підмета і декількох присудків до нього

Вербове листя опадає прямо в ставок.

Ми здалеку помітили великий ставок.

За старим лісом видніється ставок.

Після обіду ми з друзями ходимо на ставок.

Ситий голодного не розуміє.

І чорна корова біле молоко дає.

Кожна свиня своє болото знайде.

Скажений пес і хазяїна кусає.

Дружба з вовком вилазить боком.

Мертвого лева й заєць скубне.

Кожний лис свою нору любить.

За двома зайцями не ганяйся.

У Кримських і Карпатських горах ростуть дуб, граб, ясен.

Ясен використовують у меблевій промисловості.

Ясен символізує пісенну душу, а також чоловічу чистоту й скромність.

Сичі в гаю перекликались, та ясен раз у раз скрипів.

Десь за горами вітер.

Угорі погідне сонце.

Мороз скував широку річку.

Скрізь білий килим зими.

місячне

світло

влилося

в кімнату

як?

куди?

коли?

де?

не бувають членами речення

можуть виражаютися головними членами речення

можуть виражаютися другорядними членами речення

можуть виражатися головними та другорядними членами речення

зоре

моя

вечірняя

зійди

підмета

присудка

додатка

означення

обставини

іменників

прийменників

сполучників

займенників

один

два

три

чотири

скрізь

чуються

пташині

голоси

У мудрості свої закони є і цвіт і злет і несходимі пущі.

Усі весну люблять і люди і пташки і дерева і комашки і ніжна травиця.

У нашому саду була розкішна флора жоржини й кропива любисток і ревень.

І ліс і фіолетові тіні і зоряна ніч усе було урочисто прекрасним і близьким.

Сонце ліси поля води повітря усе це святиня яку маємо берегти.

Усі кругом сміються і Людмила Василівна і режисер й оператор.

Люблю твій шум і шепіт серед поля і серцем чую силу наливну.

Ні спека дня ні бурі ні морози ніщо не вб’є любов мою живу.

При долині кущ калини нахилився до води.

Ой у лузі червона калина похилилася.

Червона калино чого в лузі гнешся?

Калина – символ України.