Словосполучення і речення. Головні члени речення

шумлять сади;

сиди тут;

уперто намагатися;

зібрали врожай;

плаче від щастя.

висока гора, йти вперед, сидіти і писати, брат і сестра;

переглядати кінофільм, слухати музику, танцювати на дискотеці, відвідати музей;

їхати верхи, батько спить, доглядати тварин, буду малювати;

найбільш спритний, Чорне море, робити висновки, Європейський Союз.

вирішили остаточно;

у її кімнаті;

загубились десь;

біліє навкруги.

Чого ми тільки не бачили!

Яка важка в тебе валіза!

Гарно як у полі!

Відпочинь з дороги.

Дощ пройшов - і Київ зеленіє.

Соломія приклала до рани мокру холодну ганчірку - і Остапові стало легше.

Вітер війнув - листя з клена жовте полетіло.

Я сидів на зеленому килимкові моріжка й дивився у воду.

Подекуди з-поміж верб та садків виринають білі хати та чорніють покрівлі високих клунь.

Живе планета своїм життям, гомонить, співає, молиться.

Я повний приязні до сонця і йду просто до нього.

Вила хуртовина, і бурхав холодний вітер та крутив снігом.

Навколо тільки дрімучий тютюн, та мак, та соняшники.

На лататті густо біліють лілії, схожі на зграї білих чаєнят.

Повітря було чисте.

Гроза погримувала грізно.

Ніч здавалася днем.

Сонце почало допікати.

І чорна нива білий хліб родить.

Поле працю любить.

Холод не терпить голоду.

Час - то гроші.

Із хати світа не оглянеш.

Надія не могла лишатись байдужою.

Я готовий відповідати за тебе як твій громадянин.

Хотіла б я піснею стати у сюю хвилину ясну.

Буду мріяти і жити на крилах надій.

Двоє журавлів кружляли невисоко.

Шумлять пошерхлі комиші.

Життя здавалосятоді вічно щасливим.

Стати хліборобом мені радили з дитинсттва.

Україні, її люду хочу я служити.

Перепелиха була вже стара людина, добра, жалісна.

Бути людиною - дертись по вертикальній лінії.

Непомітно для батьків син став дорослим.

Закінчено жнива, останній сніп накошено пшениці.