Складносурядне речення. Тренувальний тест.

А Відшуміло вже літо, і осінь жовтокоса непомітно прийшла.

Б Зранку сонце прогрівало асфальт і сушило траву.

В Я спішу тую мову співучу почуть і до слів барвінкових припасти душею.

Г Попрощалось ясне сонце з чорною землею, виступає круглий місяць з сестрою зорею.

А А тим часом місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море.

Б Доля не шкодувала зустрічей, друзів, слави, але дала з лихвою болю й гіркоти.

В Тремтить осіння прохолодна тиша, і відлітають сумно журавлі.

Г Кружляє над будинками і падає до ніг химерними сніжинками лапатий перший сніг.

А Я дивлюсь на квіти й цвіт багряний викликає стільки світлих мрій!

Б У полі коли-не-коли сюркне цвіркун або здалека донесеться крик перепела.

В Прилинув вітер і в тісній хатині він про весняну волю заспівав.

Г Спершу довго ліс на гуслі грав зелені а потім виплив вересневий день.

А Місяць освітив її лице і воно здалося йому ще делікатнішим ще добрішим.

Б Піднімалися з густого верхів’я дикі птахи-орли і спокійно могутнім помахом крил різали повітря і тривожно-ніжним курликанням посилали один одному

привіт.

В Подвір’я аж сяяло чистотою і острівці квітів цвіли по ньому там і там.

Г То не хмара світ закрила то татар велика сила козаченьків обступила.

А Землю огорта рожева тиша опускаючи вечір з небес.

Б Піднімалися з густого верхів’я дикі птахи-орли і спокійно могутнім помахом крил різали повітря і тривожно-ніжним курликанням посилали один одному

привіт.

В Пахне сіно лугове, і зав’язь в чистих росах зріє.

Г Блукає осінь у саду в душі моїй весна цвіте.

А проте клекотав сильний прибій.

Б коли ми повернулися з екскурсії.

В штиль особливо радував матерів із дітьми.

Г хоча за прогнозом обіцяли сильний.

А За тополями сонце встає І зозуля кує правічна.

Б Пахне степ навкруги полинно І в хлібах половіють жита.

В Вже червоніють помідори І ходить осінь по траві.

Г А за стіною стогне завірюха І хилить голову засніжена сосна.

А Осіннє сонце блиснуло на мить і тільки срібна паморозь димить.

Б Ще мить і сад загубить пишну вроду.

В Довкола у природі все дрімало і рання мла стелилась по землі.

Г Нехай жовтіє лист і срібло криє скроні.

А Вітер не вщухав уже кілька днів, і море клекотіло пронизливою синявою.

Б Десь пливуть дощі по шибках, і бредуть сніги в полях.

В Якісь кораблі даленіли, і крилами птиці шуміли.

Г Навколо вітер свище, а в небі хмари злі.

А Заблукала душа моя в квітах а чи квіти в полон узяли ?

Б Завмирає змовкає моя злоточола діброва і задумливі шати її вже лежать на землі.

В Пахучий сік стікав на кореневище і земля жадібно вбирала його м'якою зеленню.

Г Цвітуть волошки в золотому житі а над смарагдом луків сяє мак.

А Дощ полив і день такий полив'яний.

Б Чи то мій сон чи просто чорна магія чола.

В Тут пам'ять несуть на плечах обеліски й Тараса Шевченка сліди незабутні живуть.

Г Сідає зграя горобців і сонях миттю порожніє.

А Минула ніч, і сонце білогриве несе на огненному тросі день.

Б Спадає осінь, як димчастий сніг, і гостро пахне листя перестигле.

В Довго громи гуркотіли, і блискавка в хмарах вилась.

Г Мені шумлять октави тополині і льон у синій повені сія.