Складносурядне речення. Самостійна робота №1.

А Він так і залишив квітку разом із густим кущиком трави в її зеленому храмі і, обережно обкосивши, пішов далі.

Б Цей вогнистий молодий тур вельми припав до серця Сивооку, і хлопець навіть вигадав для нього ім'я-- Рудь.

В Злий вітер, що не вщухав уже кілька днів, уже затихає.

Г Чайки знімались з одиноких берегових скель, припадали грудьми до хвиль і плакали над морем.

А Пройшла гроза і ніч промчала і знову день шумить кругом.

Б Важким холодним сном спала земля а високо над нею притаїлися зорі.

В В одну мить розсунувся простір і стали ближчими зорі.

Г Жайворонкова пісня живе у весняному степу на зеленому роздоллі й жайворонок ніколи не розлучається з нею.

А Довкола у природі все дрімало і рання імла стелилась по землі.

Б Вітер не вщухав уже кілька днів і море клекотіло пронизливою синявою.

В Тріщав мороз безжалісний лихий і підіймався буревій сердитий.

Г Свинцем набрякли сиві хмари і сонце зникло якось враз.

А жевріючи пишним цвітом навуруги.

Б і жевріла пишним цвітом вона.

В і жевріла пишним цвітом.

Г і зустрічала сонячний ранок.

А Відшуміло вже тепле літо, і осінь жовтокоса завітала до нас.

Б Дощова хмара висовує із-за гори своє верхів'я, а темний ліс дрімає на сонці.

В Дороги розмиті, та чується крик журавлиний у небі.

Г Або гори Карпати сповиті в синяві мряки, або непроглядні густі праліси синіють здалека.

А Ще мить і сад загубить пишну вроду.

Б Сині роси зблискували на травах і сонце купалось на левадах.

В Дощ пройшов і світлі ручаї в синє море виливають воду.

Г Буде чисте небо ніжне і привітне і земля вбереться в золоту красу.

А Довго тужить сумна бандура про діла у старій сивині і якусь невідому зажуру навіває та пісня мені.

Б Хлопчик поминув сосновий ліс пішов до дубового гаю а там вечеряли дятли, наїдаючись, видно, на зиму.

В Розжарене червоне сонце зовсім низько спустилося а його багряне світло грало по деревах по квітках і по річці.

Г І жмуриться вікнами наша хатина і шепче задумливий сад.

А Піднялися крила сонних вітряків, і черешню весняний вітер розбудив.

Б Заснула ніч на вулиці глибокій, і ліхтарі, як маківки безлисті, ледь-ледь жовтіють.

В Вже осінь серце крає жовтим листом, і паморозь виграє на травах сивиною.

Г Довго громи гуркотіли в небі і блискавка в хмарах вилась.

А Вже грона червоні в калини горять і птахи до неї здалека летять.

Б Я в пісні молодість знайду і довго-довго буду з нею.

В Заворожений гай ловить промені місячні листячком і квітки запашні наче лагідні струни бринять.

Г Уже осінній день багрянцем догорів і повний місяць знову став на чати.

А Холодні осінні тумани клубочаться вгорі і спускають на землю мокрі коси.

Б Пливе в сірій безвісті нудьга, пливе безнадія , і стиха хлипає сум.

В Міріади дрібних крапель спадають додолу, і пливуть, змішані із землею, брудними потоками.

Г Недобрі думи крутяться тут, над головою, і висять хмарами, і котяться туманом.