Складносурядне речення

А) Схилились вишні в розпачі німім і ронять цвіт весільний у калюжу (Л. Гудзь).

Б) Красується у в полі жито, і лунає дитячий сміх (Є. Летюк).

В) Лани широкополі медами пахнуть і колосом шумлять, зронивши роси із достиглого зерна.

Г) Прийшов Спас - держи рукавиці про запас.

А) Пів кроку вбік — і все це піде прахом (Л. Костенко).

Б) Був уже вечір, і над хащами парку сходив великий повний місяць (Ю.Смолич).

В) Реве Дніпро, й лани широкополі медами пахнуть, колосом шумлять (А.Малишко).

Г) Сніжинки падали, а запорошені стежки були розквітчані слідами численних людських ніг (М. Драй-Хмара).

А) Черемха клубочилася піною цвіту, а бузина ловила те пахуче шумовиння, піднісши вгору білі долоні (О. Донченко).

Б) Розумний розсудить, а дурний засудить (Народна творчість).

В) Чи то солов’ї щебетали, чи капали роси з туманів, чи трави співали квіткам? (Олександр Олесь).

Г) Хто своє носить, той чужого не просить (Народна творчість).

А) Дощик перестав — і все навколо запахло, посвіжішало (Гр. Тютюнник).

Б) Колись отут були луги й буяли трави навкруги (М. Луків).

В) Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила (Леся Українка).

Г) Латаття ніжилось в озерах, хитали ряску карасі (Л. Костенко)

А) Любіть стежинку, і травинку, і сонце завтрашнього дня.

Б) В моїй душі мелодія осіння, та в ній я чую ноти весняні (В. Сосюра).

В) Минали дні, а дощів усе не було (О. Гончар).

А) Піч варила, а я солила (Нар.тв.).

Б) Стій за правду горою — і люди будуть з тобою (Нар.тв.).

В) Дерево стояло ще голе, однак на вітах його вже починалось пташине життя (Д.Бедзик).

Г) Пройшла гроза, і ніч промчала, і знову день шумить кругом (В.Сосюра).

А) Ні повітря не ворухнеться, ні пташка не защебече (М.Коцюбинський).

Б) Або слави добути, або дома бути.

В) Стій за правду горою — і люди будуть з тобою (Нар.тв.)

А) Проходив дощ, а потім було зимно (Л. Костенко).

Б) Тепло було, й вишні цвіли рясно (Марко Вовчок).

В) То соловей витьохкував, то зозуля кува.