Складносурядне речення

просте

просте ускладнене

складносурядне

складне з різними видами зв'язку

складне безсполучникове

складнопідрядне

Ще тільки мить і небо загримить.

Та ще й мені чомусь болять слова і цей нестерпний біль за серце тисне.

Та де узявся сивий град і почорнів зелений сад.

Мені і дереву співали птиці і небо посилало звіддаля то хвилі голубі то блискавиці

і ви помітно збільшите свій словниковий запас.

щоб отримати справжню насолоду від занурення у світ образів.

обираючи її з-поміж запропонованих для позакласного читання.

зокрема твори сучасної літератури.

На річці, у лісі, у полі – усюди панувала таємнича німотна тиша. -

Тире при відокремленій прикладці.

Для гордої і владної душі життя і воля – на горі високій.-

Тире в безсполучниковому складному реченні.

Київськими вулицями вишикувалися каштани – почесна варта весни. -

Тире при однорідних членах речення.

Я усміхнувся щиро – і все навкруг радіє і сміється. -

Тире в складносурядному реченні.

Непереможна безборонність – твій меч єдиний і єдиний щит. -

Тире на місці пропущеного члена.

тире 1 – між підметом і присудком

коми 2, 5 – на межі підрядних частин складного речення

коми 3, 4 – при вставному слові

кома 6 – при відокремленій обставині

кома 7 – на межі сурядних частин складного речення

Рясніє дощ і падає лункіше м’яких краплин розмірене биття.

Знову яблуні буйно цвітуть і лунає знайомий мотив.

Грім одгримів і солодкою млостю спокою віє од цвіту вишень і сирої землі.

Вишневі зацвіли сади і сніг пахучий падає на воду.

Весна процвіте і наново криниця простеле барвінком круті береги

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття і голос твій нам душі окриля.

Хай росу вечірню трави п᾽ють і в ароматі медуниці хрущі шевченківські гудуть

Дмухнув вітер понад ставом і сліду не стало.

Рясніє дощ і падає лункіше м’яких краплин розмірене биття

Сині роси зблискували на травах і сонце купалось на левадах.

Реве Дніпро й лани широкополі медами пахнуть.

Десь у хлібах кричав перепел і туман стелився од річки.

На хвилину раптом стихли голоси і спинилися тіні.

Хвилина ще і схід розпише в сліпучі барви небосхил.

Дмухнув вітер понад ставом і сліду не стало.

В одну мить розсунувся простір і стали ближчими зорі.

Дощ пройшов і світлі ручаї в синє море виливають воду.

Тепло було й вишні цвіли рясно.

Важким холодним сном спала земля а високо над нею притаїлися зорі.

Пройшла гроза і ніч промчала і знову день шумить кругом.

Жовто-блакитні барви символізують дві першооснови буття дух і матерія добро і зло вогонь і вода батько і мати.

Треба зазначити що економічних понять в останні десятиліття з'являється все більше і більше.

Тема матері завжди була є і вічно залишатиметься актуальною як у народних піснях так і в професійній творчості.

Доба Мазепи - це час економічного політичного і культурного відродження України після Руїни.

Біляста туча небо полонила і в ній котився неба стиглий плід.

На подвір’ї голосно сміються діти і пурхають горобці.

І жмуриться вікнами наша хатина і шепче задумливий сад.

День був сонячним і небо здавалося ще більшим.

Я в пісні молодість знайду і довго-довго буду з нею.

Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій

ранок холодить оксамитові трави.

і випромінюють веселковий розмай.

милуючи око веселим сяйвом.

але сонце вже осяяло виднокрай.

бо тільки займається на день.

Явори й долини залила імла і несміливі й кволі встали зорі.

Тихий сон стуляє вії розігнавши давні мрії і втопивши їх в журбі.

Нависло хмар глухе склепіння і шурхаючи крилами об них летять чайки.

Я кличу сонце і припале сріблястим порохом з долин воно пливе.

Сивим туманом оповило велетні-дерева і навіває сум така картина.

тире при відокремленому означенні

тире в складносурядному реченні

тире при однорідних членах речення

тире між підметом і присудком

Спокійно, мирно, світло на душі – ідуть і йдуть у Києві дощі.

А в день сонцевороту на Дніпрі – ігрища, хороводи.

Розсунеш руками очерет – і перед тобою відкриється глухе заплавне озеро.

Лелеки повернулися з вирію – країни далекої, незнаної.

Прожити вік – не поле перейти.