Складносурядне речення.

Між частинами складносурядного речення завжди ставимо кому.

У складносурядному реченні може бути лише дві граматичні основи.

Частини складносурядного речення залежать одна від одної.

Частини складносурядного речення обов"язково пов"язані сполучниками сурядності.

Дорога летить, і це ніби летить самий час.

Хуан бубонів безперестанку, та Анна, мабуть, не чула.

Немов ласкаві вересневі феї спинили час, - і всесвіт не тече.

Чи то недоля та неволя, чи то літа ті, летячи, розбили душу?

Півень стояв на порозі у хліві, стріпував крильми, наче поривався летіти понад мерехтливим сяйвом снігів.

Вийшов на сизу піщану косу і, струснувши воду, знову заіржав грізно та бойовито, перегукуючись із громами.

Сиджу і слухаю, як народжується вітер.

Десь далеко щасливіший од Шептала кінь п"є сонячний ранок, і в прозорім кориті дня того ранку лишається все менше, на самому денці.

і забирав із собою тепло дня.

але холодніше не ставало.

бо сонце вже натомилося.

кидаючи тінь навкруги.

За твоєю тінню ранок простягає руки і у вирій відлітає синій птах.

Знов напливають тумани і знову дощить і дощить.

Розмова тече і вгрубці потріскують дрова.

Ще мить і сьози затоплять світ.

Скрипучі двері пам"яті причинено і згадкам всім підрубано крило.

Штукатурка осипалася і стіна неймовірно повищала фреску явивши.

Блукали дощі на куценьких кудлатих лапах і пахли вони нам то морем, то молоком.

А сьогодні над Харковом зупинилися табуни південних хмар і йде справжній тропічний дощ.

і химерно розмальованими лавками.

де розрослися невідомі екзотичні квіти.

ніби там попрацював ландшафтний дизайнер.

адже ми змагалися за звання найкращого садівника.

а під"їзди - дзеркалами та квітами у вазонах.

На подвір"ї голосно сміються діти і пурхають горобці.

І жмуриться вікнами наша хатина і шепче задумливий сад.

День був сонячним і небо здавалося ще більшим.

Жайворонок заспівав для своєї жіночки і їй теж захотілося злетіти в небо.

Мені потрібне слово а не слава.