Складносурядне речення

А Латаття ніжилось в Озерах, хитали ряску карасі.

Б На вечірньому небі потьмяніли і щезли сріблясті зірки.

В Національна своєрідність зближує нації, а не роз’єднує їх.

Г Усе іде, але не все минає над берегами вічної ріки.

Д Хто своє носить, той чужого не просить.

А Старенька жінка вносила соломки і, вся залита сяйвом золотим, чогось палила у печі іконки, поцілувавши кожну перед тим.

Б Дорога зіп’ялась на невисокий перевал і круто збігла вниз по вапнистому білому схилу.

В То наближаючись, то віддаляючись, але не стихаючи зовсім, гуркотіло і гуркотіло два трактори в полі.

Г Холодні зірки мерехтіли в темному небі, і нескінченний Чумацький Шлях простягся у вічність.

Д Народилося літо з дощів і холодних снігів, наполохано сіло в садочку під вишнею.

А Запрягайте коні в шори, коні воронії, та й поїдем доганяти літа молодії,

Б Темне небо лежало, і хмара ходила навкісна, та шуміли тополі.

В Була я щаслива, та терном поросла моя дорога до того щастя.

Г Ялинка затремтіла від низу до вершечка, та кілька глиць упало на сніг.

Д Лиш коники в стерні сюрчали та марево хилилось до землі.

А Багряне сонце сутінню лісною у просвіт хмар показує кіно і десь на пні під сивою сосною ведмеді забивають доміно,

Б Раптом заблискотів заколихав вогнями весь правий берег і стало видно скіфські могили над Дніпром і лівобережні піски.

В Біла стежка в далечі губилась а мені у безтурботні дні назавжди навіки полюбились ніжні і замріяні пісні,

Г Одна хвилинка темного горя і вмить усміхнулось направо усміхнулось наліво і золоте поле махнуло крилами аж до країв синього неба.

Д Ще лише хвилинка-друга і гарячі коні порівняються з маврійським дубом.

А коли ми повернулися з екскурсії.

Б хоча за прогнозом і обіцяли буйного.

В як і очікуваного кілька днів сонця.

Г проте клекотав сильний прибій.

Д штиль радував матерів із дітьми.

А розкидаючи рожеві плями по піску.

Б і тепло разом із собою забирало.

В і надворі починало вже темніти.

Г ніби пірнало в безкрає море.

Д і накладало ніжні сліди на берег.

А коли вибігав у двір старий кіт.

Б ховалися комахи в невидимі щілини.

В і різко тараном падали вниз.

Г та вимальовували в ньому арфу.

Д і розбивали небо блискавки.

А коли весна приходить справжня.

Б дарма що холоди і злива.

В і піснею сповіщають про весну.

Г а в грудях калатає.

Д і заливаються, і мріють.

А Удосвіта знов загули на морозі сосни і закричали півні на горищах.

Б Тут кажуть уночі горять вогні болотні чи світяться корчі зотлілі до трухи.

В Зрідка тут пробіжить заєць або спиниться на кручі вовк.

Г В одну мить розсунувся простір і стали ближчими зорі.

Д На сизих луках скошено траву і літо буйне в береги ввійшло.

А Ну хто не грав його і хто не слухав?

Б Десь коні ржуть і глухо грають сурми.

В У полі сонце і в селі все залито гарячим сяйвом.

Г Без Слова немає обнови і часу мертвіє відлік.

Д Вже червоніють помідори і ходить осінь по траві.

А На небі з хмар творилися темні хащі лісів і в їхньому русі й розвої вчувалась хода весни.

Б Тільки синиці посвистують та інколи прошелестить угорі невидима гайвороняча зграя.

В А сьогодні над Харковом зупинились табуни південних хмар і йде справжній тропічний дощ.

Г Уже вся долина й гори блищать вогнями і разом з димом із землі здіймається вгору і пісня.

Д Від лісу тягло свіжим настоєм живиці та долітали лункі удари сокири.

А Знову яблуні цвітуть і лунає знайомий мотив.

Б Вночі спадали хмари куряви і затихав Путивль.

В Знов зустріча земля годину літню і дерево пахучо зацвіта.

Г Під стріху вигнався соняшник і кручені паничі по ньому в’ються.

Д Де-не-де біля вирв сивіє безводний полин або кущиться пахучий чебрець.