Складносурядне речення

заступивши темрявою небо.

і зависли над молодими садами.

які змусили все живе зачаїтися.

і ринула стоголоса злива.

пішов густий літній дощ.

і випромінюють веселковий розмай.

милуючи око веселим сяйвом.

але сонце вже осяяло виднокрай.

бо тільки займається на день.

ранок холодить оксамитові трави.

На подвір’ї голосно сміються діти і пурхають горобці.

І жмуриться вікнами наша хатина і шепче задумливий сад.

День був сонячним і небо здавалося ще більшим.

Жайворонок заспівав для своєї жіночки і їй теж захотілося злетіти в небо.

Мені потрібне слово а не слава.

лишивши на землі неприкриті плями.

дарма що була середина жовтня.

а вечір видався дивовижно теплим.

так що вийти на футбольне поле ми не змогли.

і перетворив галявину на строкатий візерунок.

й укриває мережаною тінню все довкола.

деінде промайне крилом сполохана птаха.

ніби роззираючись на всю Чорногору.

де вже займається молоденький день.

та зорі тремтять у нічній прохолоді.

і води, цих першооснов життя.

а людина - без щастя.

як квітка без води.

тому що усе живе загине.

яке яскраво світить високо в небі.

перше

п'яте

шосте

сьоме

Пройшла гроза і ніч промчала і знову день шумить кругом.

Важким холодним сном спала земля а високо над нею притаїлися зорі.

Тепло було й вишні цвіли рясно.

Дощ пройшов і світлі ручаї в синє море виливають воду.

В одну мить розсунувся простір і стали ближчими зорі.

Сині роси зблискували на травах і сонце купалось на левадах.

Реве Дніпро й лани широкополі медами пахнуть.

Десь у хлібах кричав перепел і туман стелився од річки.

На хвилину раптом стихли голоси і спинилися тіні.

Хвилина ще і схід розпише в сліпучі барви небосхил.

Весна процвіте і наново криниця простеле барвінком круті береги
(Л. Первомайський).

Рясніє дощ і падає лункіше м’яких краплин розмірене биття (М. Бажан).

Знову яблуні буйно цвітуть і лунає знайомий мотив (М. Луків).

Грім одгримів і солодкою млостю спокою віє од цвіту вишень і сирої землі
(М. Рильський).

Вишневі зацвіли сади і сніг пахучий падає на воду (М. Рильський).

залишивши на ній неприкриті плями.

дарма що була середина жовтня.

а вечір видався дивовижно теплим.

так що вийти на футбольне поле ми не змогли.

і перетворив галявину на строкатий візерунок.

і химерно розмальованими лавками.

де розрослися невідомі екзотичні квіти.

ніби там попрацював ландшафтний дизайнер.

адже ми змагалися за звання найкращого садівника.

а під’їзди – дзеркалами та квітами у вазонах.

Слова стосунки, ставлення, відносини, взаємини утворюють синонімічний ряд, проте кожне з них має своє значення й відрізняється лексичною сполучуваністю.

Для позначення взаємодії між членами колективу чи громади, групами, об’єднаннями використовують слова ставлення, стосунки та взаємини (взаємини між дітьми).

Уживання із цим значенням слова відношення не є правильним, оскільки воно передає взаємозв’язки лише між предметами, явищами тощо (математичне відношення).

У багатьох словосполученнях різних галузей науки переважно суспільного, економічного та політичного змісту вживають термін відносини (виробничі відносини).

Поглиблюйте свої знання зі слововживання й слідкуйте за правильністю мови, збагачуючи її синонімічними рядами.

Прийшла весна і річка вийшла з берегів.

Учора був дощ та земля суха.

Я б допомогла але немає часу.

Ти до мене зайдеш чи мені зайти?

Говорити легко а робити важко.