СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ З ПІДРЯДНИМ ОБСТАВИННИМ СПОСОБУ ДІЇ, МІРИ ТА СТУПЕНЯ

Складнопідрядним з підрядним міри й ступеня є речення

А Тяжке змагання наші душі зоре, щоб колосились зерна перемоги.

Б Завжди чомусь здавалось батьку або дядьку, що хтось когось обдурив на одну копицю.

В Часом селяни ганялись один за одним із сокирами, гукаючи так голосно й страшно, що луна йшла по Десні, понад Черв’яковим лісом і понад тихими, таємничими озерами.

Г А щось гаряче аж за горло стисне, коли над рідним полем зависне інша, незнайома пісня.

Д Ось так приходить мент, коли тяжке намисто перлинами летить до випадкових ніг

Складнопідрядним з підрядним міри й ступеня є речення

А Так гарно літньої ночі в саду, що не хочеться повертатися до задушливої хатини.

Б Не все те отрута, що неприємне на смак.

В Коли я молився Богу, завжди бачив на покуті портрет діда в старих срібнофольгових шатах.

Г Тільки все я в гордість замінила, що тобою дихало й цвіло.

Д Тут дід заводив нас у такі казкові нетрі старовини, що ми переставали дихати й бити комарів на жижках і на шиї.

Складнопідрядним з підрядним міри й ступеня є речення

А Так часом хтось у невимовній вірі, яку не вбити ні рокам, ні втомі, пильнує квіти у порожнім домі і сум кімнат самітним кроком мірить.

Б Він до того втомився за день, що ледве стояв на ногах.

В Не вдаючись глибоко в історичний аналіз деяких культурних пережитків, слід сказати, що в нас в Україні прості люди в Бога не дуже вірили.

Г На овиді табун птахів літа, кружляючи так дивно, неначе з давнини віків махає велетень-людина.

Д Поки живуть думки в душі моїй, про тебе, ненько, думати не кину.