Складнопідрядні речення з підрядними означальними і підрядними з'ясувальними (9 клас)

Дитинство – це корабель зі своїм капітаном, який по ясних і високих зірках визначає омріяний шлях (М.Сингаївський).

У дитинстві мрієш скоріше вирости, а пізніше шкодуєш, що не можеш знову стати дитиною (Лорен Олівер).

Дитинство – це те єдине місце, куди я завжди прагну повернутись (Ельчин Сафарли).

Я знову згадав ті хвилини, що душу п'янили мою (В.Сосюра).

Прискорено йдемо за днем золотокрилим туди, де криці дзвін напружено гуде (В. Сосюра).

Недумано, негадано забігла в глухомань, де сосни пахнуть ладаном в кадильницях світань (Л.Костенко).

Переконаність народжується там, де процес оволодіння знаннями супроводиться почуттям однодумності з учителем (В.Сухомлинський.).

Нещастя з'являються там, де люди втрачають віру одне в одного (І. Цюпа).

Повітря стало таким прозорим, що було далеко видно голі дерева понад шляхом… (Г.Тютюнник).

Де молодий вогонь, що серце пік? (Д. Павличко).

Слова – це ті ж зерна, що впали в родючу землю (Ю. Мушкетик).

Орбіту літа дописав листок і ліг на стежку, що прямує в осінь (М. Боровко).

Сумую знов за невідомим, що завжди манить далиною (П. Воронько).

То не любов, що не вміє бажати іншому добра (Р. Третяков).

1

2

3

4

1

2

3

4

Така пауза завжди буває перед тим як сутичка доходить вищої своєї точки (Донченко).

З дороги видно було як вився у низині кривульками глибокий та каламутний Прут (М.Коцюбинський).

Не щебечи соловейку як сонце пригріє (В. Забіла).

Як ти не визнаєш своєї помилки то цим зробиш ще одну помилку (Китайське прислів’я).

Той хто пізнав в мистецтві лиш ази був Мікеланджело Буонарроті.

Згадайте в поспіху вагона, в невідворотності зникань як рафаелівська Мадонна у вічі дивиться вікам! (Л.Костенко).

Він [дощ] тихо плаче правду що я когось далекого люблю (Л.Костенко).

І чується тільки що йому і тепло і гарно і ясно безжурно на душі... (П.Мирний).