Складнопідрядні речення з однорідною та неоднорідною підрядністю.

Пишіть листи і надсилайте вчасно, коли їх ждуть далекі адресати, коли є час, коли немає часу і коли навіть ні про що писати.

Чому, чому так пізно став питати? Чому не знало серце молоде, що тільки мати може вічно ждати, а час не жде, ніколи час не жде?

Я засвоїв одне, що нічого не помножиться, якщо ти не навчився нажите ділити.

Коли пісні мойого краю пливуть у рідних голосах, мені здається, що збираю цілющі трави я в лугах.

Ніхто розполовинити в житті не зможе нас, як віру з серця вийняти, де наш нуртує час.

В яку б незнайому обстановку не закинула нас доля, з яким би випадковим чи невипадковим колом людей вона не звела нас, ви завжди зможете розраховувати на те, що знайдете рідну людину, яка розуміє вас з напівслова (З часопису).

Хто любить творити красу, той ніколи не буде байдужим до праці, бо всяка праця на благо людини - прекрасна (В.Сухомлинський).

Коли несуть прийдешнє слово на втомлених устах літа і суєта, немов полова, від слова того відліта, я знову думаю про право підводити сонця з імли, я знову думаю про справу, яку в те слово улили (В.Коротич).

Я хочу жити так, щоб серце билось в такт з гарячим серцем рідного народу, щоб квітка й колосок, з криниць ясних ковток були мені не в борг, а в нагороду (В.Кузьменко).

Батько і мати, два сонця гарячих, що нам дарують надію й тепло.

Голубінь рідних стін - то доріг початок, що мене поведуть туди, де зорі.

В цю пізню годину, в цей пізній час я стрибав крізь вогонь, що давно погас.

Ой Вітрику, навій нам дощику мерщій, бо душно стало дуже скрізь по землі сухій.

1

4

5

6