Складнопідрядні речення з обставинними місця і порівняльними частинами

А як хвилюється в шторм море.

Б ніби в нашому ставку живе сом.

В ніби солов’їха в гаю щебетала.

Г як краще готувати великодню паску.

Д наче підручники видаватимуть завтра.

А Дівчина, обсипана квітами, іде, немов пливе лебедонька в воді.

Б і вже чув композитор, як народжується пісня.

В Коли в людини є народ, тоді вона уже людина.

Г Вода стояла на луках, скільки бачило око.

Д Як не знаєш правди до кінця, то й не мудруй.

А Згадайте в поспіху вагона, в невідворотності звикань, як рафаелівська Мадонна у вічі дивиться вікам?

Б Як без раннього світання день не піде на полях, так без першого навчання до наук закритий шлях.

В Очі спостерігали, як подячно зітхає земля, звільнена від бур’янів, глибоко зорана, розпушена.

Г З дороги видно було, як вився у низині кривульками глибокий та каламутний Прут.

Д Ми держались за руки, підняли догори голови і слухали, як грають у цвіту бджоли.

А У гаю, …, свято весни вповні.

Б Чекай мене біля ставу, … .

В У тих місцях пісні, …, ліризм посилюється.

Г Виглядатиму тебе, … .

Д Вислів… є двоскладним реченням.

А Біля ставка, де ми прощалися, нам випало зустрітися після довгої розлуки.

Б А там, де березина витісняла сосну, все залите було бенгальським вогнем.

В Біля осокорів, де він зустрівсвою долю, загримів гарматний грім.

Г А на тому місці, де стояла тінь, іскрило сонце широкою плямою.

Д Ти борися за луг зелений, де колись виглядав свою милу.

А Мені на сірому причалі, де стільки злизано слідів, такого море намовчало в своїй одвертості сліпій.

Б А крило моє травневе повертає до весни, де на третім полустанку прокидається жасмин.

В На старому забутому звалі, де одвічно сивів полин, в чистій радості, в білій печалі кораблятамн вишні пливли.

Г Чи, може, це ввижається мені той несказанний камертон природи, де зорі ясні і де тихі води?

Д Я їду туди, де мене чекає, вільний степ, тихі задумливі озера, пісні на чумацьких дорогах і сміх безтурботних селянок.