Складнопідрядні речення із підрядними означальними і підрядними з'ясувальними

А коли почало сходити золоте сонце.

Б хоч нас умовляли цього не робити.

В що давно обріс цікавими легендами.

Г щоб сховатися від пекучого сонця.

Д аби до вечора повернутися додому.

А І де в світі тая сила, щоб в бігу його спинила.

Б Море так бадьоро хлюпає, що аж слухати любо.

В Так літував Іван у полонині, аж доки вона не спустіла.

Г Благословен, чий труд прекрасний життя здіймає із руїн.

Д Де літо маки стеле килимами, дитя в городі ходить коло мами.

А Якби оті проміння золоті у струни чарами якими обернути,
я б з них зробила золотую арфу.

Б Смереки так тісно збилися в купу, що трудно було пролазить між їх шершавими пнями.

В А там, де сонце торкнулось вершечків дерев, листя спалахнуло золото-зеленим вогнем і стало прозорим.

Г Ми знали велике озеро, де щороку гуси восени спинялися й жили тижнів зо два, а то й більше.

Д Вночі, коли вся природа спить, поринувши у темряву й знемогу, лише людина вміє освітить свою домівку і свою дорогу.

А коли настане слушна мить.

Б якщо наполягатимуть друзі.

В як велить чисте сумління.

Г про що мовчить більшість.

Д хоч на творчість немає часу.

А Література, яка мала Тичину й Довженка, не має права здрібніти.

Б Спинюсь я і довго буду слухать, як бродять серпень по землі моїй.

В І як за сонцем повертає сонях, гак довго вслід чомусь дивились ми.

Г Хоч на історії дід і не знався, та все ж із ним цікаво було побалакати.

Д Мирон бережно підступав до станції, де вже потяга не було.

А Дуже любив професор, коли перед Зеленими святами дівчата приходили у плавні зілля збирати та квіти для вінків.

Б Лисицю найвигідніше полювати взимку, коли земля натягне на себе білу-білу та пухку-пухку ковдру.

В Мій перший вірш написаний в окопі, на тій сипкій од вибухів стіні, коли згубило зорі в гороскопі моє дитинство, вбите на війні.

Г Повітря було настільки прозоре, що з табору видно було чорне пожарище на південному схилі.

Д Ці місця стали дорогими для них уже тому, що тут ходили їхні хлопці, тут заліковували свої рани, звідси писали дівчатам листи.