Складнопідрядне речення: від логіки до навичок.

Це як тая доля, що її й конем не об"їдеш.

І Максим плив по ній ,по тій легенді,як по хвилях,що він же,далебі,на те зовсім і не заслужив.

Враз відчув,що під ним стало мілкішати.

На глибині, що сягала попід руки, перебрів перший потік і вибрався на крижаний хребет.

Наливайко дивився на Дністер і нічого не бачив: Дністром тік туман.

Хто з козаків певніше примощував на возах ожиги й гаківниці,а хто, вже по шию в тумані,ховав за пазухою торбинку з порохом.

Козаки били шляхту,як мокре жито.

... Коли повітря стало тонким,як лезо шаблі,жовніри та гусари ударилися з козаками і обнялися.

Йдучи по таких затишних і домашніх снігах,ополченці заходилися їсти,і їх стало морити на сон.

І гадалося Богданові,що батькові багато-багато років.

Хтось подумає,що Олексій Минович невдаха,прибився до глухого хутора і закис тут.

Гарячково повів очима по натовпу,що сунув до входу в метро,пройшовся взад-уперед,нервово оглядаючись.

Невдоволено відказувала, що дуже зайнята,що в неї безліч невідкладних справ.

Звідки було їм знати,що Богдан знов і знов подумки вертався до свого наміру - переїхати в хутір.

...щойно вранішній вітерець подався у мандри.

...звідки розгорталася космічна картина стиглого літа.

...щоб не проґавити ні колосочка,зім'ятого знічев'я.

...бо воно ні на мить не забувало про жнива.

Кирило знову запнувся судомно збираючись з думками аби Олексій зрозумів його і нічого поганого не запідозрив.

Од уявленння що буде з дітьми запорожців застрибав світ в очах кошового стало моторошно йому аж занудило.

Дріж пройшовся тілом нараз йому видалося що він мерзне цього спекотного червневого полудення.

За роки його відсутності запанував такий безлад од якого аж мороз по тілу.

Іван знав той шлях як своїх п'ять пальців.

До першого візиту в Раєво Кирило готувався,як до великого свята в своєму житті.

Настав час відносного затишшя,як буває опісля несамовитого бурелому.

Охорона в голубих одностроях,супровід спостерігали в спину як їхній господар, фельдмаршал Розумовський, наближався до подорожан.

І храм тепер височіє над селом як символ перемоги над голодною смертю.

послідовна підрядність

змішана підрядність

однорідна підрядність

неоднорідна підрядність

третє і п'яте

перше і третє

друге і п'яте

перше і п'яте

Думкою сновигав він у минуле, у ті далекі роки минувшини,коли був ще молодим і заповзятим,до будь-якого діла,коли енергія била через край,коли вірилося в чистішу й добрішу будучину свою...

Думкою сновигав він у минуле,у ті далекі роки минувшини - коли був ще молодим і заповзятим до будь-якого діла, коли енергія била через край,коли вірилося в чистішу й добрішу будучину свою...

Думкою сновигав він у минуле - у ті далекі роки минувшини - коли був ще молодим і заповзятим до будь-якого діла ,коли енергія била через край,коли вірилося в чистішу й добрішу будучину свою...

Думкою сновигав він у минуле: у ті далекі роки минувшини ,коли був ще молодим і заповзятим до будь-якого діла ,коли енергія била через край,коли вірилося в чистішу й добрішу будучину свою...

Думкою сновигав він у минуле,у ті далекі роки минувшини,коли був ще молодим і заповзятим до будь-якого діла,коли енергія била через край,коли вірилося в чистішу й добрішу будучину свою...

Ґедзі взялися за коней з такою нетерплячою пристрастю і любов'ю, що навіть Куріпочка,звиклий до всього, луплячи їх з усієї сили хвостом,тонко постогнував...

Куріпочка апчихнув так, що навіть орел на плечі кам'яної баби по той бік Дністра стріпнувся й подумав було злетіти...

Куріпочка стояв по шию в темній зоряній воді і слухав,як з його тіла виходить спека.

Тиша настала така , що навіть на на небі переглянулися ангели...