Складнопідрядне речення. Підрядні означальні, з`ясувальні, обставинні місця.

одну граматичну основу

дві граматичні основи

дві і більше граматичних основ

жодної граматичної основи

Оглянути б весь небокрай, Карпат даленіючі гори і тихий південний Дунай.

Латаття ніжилось в озерах, хитали ряску карасі.

Самотні тополі і груші зворушливо іскрились, голубіли і туманились.

Не минає мене листопад, нагортає на серце зажуру.

означальні, обставинні, допустові

обставинні, означальні, прості

означальні, обставинні, з`ясувальні

означальні, обставинні, порівняльні

Старе поволі забувається, а нового не варто порушувати.

Не бійтесь заглядати у словник: це пишний яр, а не сумне провалля.

Треба дати зрозуміти, що світ наш не замерзає і не згасає.

Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ.

Де обрії гойдалися вітрами, осінній ранок барви розливав.

В таку добу під горою, біля того гаю, що чорніє над водою, щось біле блукає.

Мені ввижається, що з тих іскорок встають водограї.

Стояла така тиша, що чути було шепіт сніжинок із пожовклим листям.

Люблю слухати, як гудуть бджоли.

Де праця, там і пісня.

Ми знали велике озеро, де щороку гуси восени спинялись й жили тижнів зо два.

А там, де сонце торкнулося вершечків дерев, листя спалахнуло золото-зеленим вогнем.

коли почало сходити золоте сонце.

хоч нас умовляли цього не робити.

що обріс цікавими легендами.

щоб сховатися від пекучого сонця.

Море так бадьоро хлюпає, що аж слухати любо.

Так літував Іван в полонині, аж доки вона не спустіла.

І де в світі тая сила, щоб в бігу його спинила.

Де літо маки стеле килимами, дитя в городі ходить коло мами.

коли настане слушна мить.

якщо наполягатимуть друзі.

як велить чисте сумління.

про що мовчить більшість.

Література, яка мала Тичину й Довженка, не має права здрібніти

Спинюсь я і довго буду слухать, як бродить серпень по землі моїй.

Хоч на історії діді не знався, та все ж із ним було цікаво побалакать.

Мирон бережно ступав до станції, де вже потяга не було.

У гаю, ... , свято весни вповні.

Чекай мене біля ставу, ... .

У тих місцях пісні, ... , ліризм посилюється.

Виглядатиму тебе, ... .

Біля ставка, де ми прощались, нам випало зустрітися після довгої розлуки.

А там, де березина витісняла сосну, все залите було бенгальським вогнем.

Біля осокорів, де він зустрів свою долю, загримів гарматний грім.

Ти борися за луг зелений, де колись виглядав свою милу.