Складнопідрядне речення. Модульна контрольна робота

Який, якийсь, хто, що;

Що, ще, якби, якщо;

І, та, але, однак;

Адже, оскільки, бо, тому що;

Коні в їх потомлені, одежа й тороки позапилювані: зараз було знати, що ідуть не зблизька.

Не доїздячи верстов зо дві чи зо три до Києва, взяли вони у ліву руку да й побрались гаєм, по кривій доріжці.

І хто тільки бачив, як вони з поля повернули в гай, усяке зараз домислялось, куди вони простують.

Сонце світило стиха, без жари; і любо було поглянути, як воно розливалось по зелених вітах, по сукуватих, мохнатих дубах і по молодій травиці.

Побачиш сам, що в нас за гість тепер у Хмарищі.

2

3

4

5

Хто тільки бачив...

Як вони з поля повернули в гай...

Усяке зараз домислялося..

Куди вони простують.

Повернулось у старого серце, як почув, що козацька кров іллється понад Дніпром...

Може, він помагав своїми молитвами над недужим чи своїми піснями; бо в його пісня лилась, як чари, що слухає чоловік і не наслухається.

От і пішла така вже поголоска, що рада Козєлецька не слушна, що треба ізозвати повную раду з військом з Запорожжя.

Васюта хоче собі гетьманства і не слухає Сомка-гетьмана, а запорожці собі гетьманом Брюховецького зовуть.

Да нічого не зміг Тетеря, бо так велось у ту старосвітщину, що рада була старша од гетьмана.

Ченці звали мене у монастир, бо я таки й письменний собі трошки; низове товариство закликало мене до коша, бо я всі гирла, як свої п'ять пучок, знаю...

А як Васюта Ніженський собі мається добре, то й бояре, що на Москві коло царя сидять, що хотя роблять...

Отаке як завелось міждо старшими головами, то й козаки пішли один против одного.

А оскільки Сомко собі чоловік-прямота, то й не в догад йому, що святий отець думав, мабуть, заробити якусь сотнягу чи дві червоних на церкву.

І козаки один одного вже не слухають; бо Васюта Ніженський хоче собі гетьманства і не слухає Сомка-гетьмана, а запорожці собі гетьманом Брюховецького зовуть.

А Сомко доводиться Юрусеві Хмельниченку дядьком, бо старий Хміль держав за жінку уперве його сестру Ганну.

От як воно було, панове, коли хочете знати, я сам там лучивсь, то й чув своїми ушима.

Мені не по нутру ота мізерная пиха що розвелась усюди по Гетьманщині.

І тільки козакам запорозьким которі живучи в диких степах за порогами старшину свою самі з себе вибирали і гетьману коронному узяти себе за шию не давали могли жалуватись селяни на знущання поляків.

Послужив я православному християнству з батьком Хмельницьким послужу вам, дітки ще й тепер коли буде на те ваша воля.

От же думав Шрам думав як би Вкраїну на добру дорогу вивести.

От же думав Шрам, думав, як би Вкраїну на добру дорогу вивести.

На гроші, які давали з усіх-усюд козаки, Василь Невольник викупляв невільників із полону турецького.

Зрадів дідусь, що аж усміхавсь.

Нехай на тебе так господь оглянеться, як ти на мене оглянувся!

Були скрізь по стінах у Великій церкві помальовані князі, гетьмани, воєводи благочестивії, що тую церкву боронили й підпирали.

Черевань так зрадів, що нічого й не зміг сказати на гетьманське привітання.

З усього світу злітаються лицарі на Січ, що ті орли на недоступну скелю.

Отже ж хочу сказати про Сомка, що він один відстоює інтереси рідної України.

Як треба рятовати Україну, байдуже мені і літа й рани.

Уся старшина присягу склала Сомкові на послушенство та, почувши, що вже бояре під Ніженем, рушила до Ніженя.

Не те мені шкода, що три полки одпало, а те, що честь, і правда поламана.

Запорозькі козаки, що були Іваном Брюховецьким підкуплені почали кричати його на гетьмана.

Іще Сомко не наваживсь, що в таку трудну минуту чинити...

Брюховецький звелів у Москву листи писати, що нібито Сомко з своїми підручниками на царя козацтво бунтує...

Завірюха кругом така, що не зрозумієш, куди і йти.

Постановила рада козацька, що гетьманом буде Брюховецький.