Складнопідрядне речення: домашнє завдання - закріплення теми

а) Молоді жонаті і старші парубки в передноворічний вечір ходили по хатах «меланкували».

б) Поки чоловік доїхав до Вільшаниці, надворі зовсім смеркало

в) На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осиці зеленіють левади.

г) Ті долини здалека ніби дишуть тобі в лице холодком, лісовою вогкістю, манять до себе в тінь густого старого лісу.

а) Здається, побачила вона, як через галявину пробігло веселе біле собача з атласною шкуркою.

б) Тільки діброва, до якої він саме дійшов, пересварювалася з хуртовиною і вітром.

в) Василь глибоко віддихається, бо попереду рубає валок Яків Кузло.

г) Мабуть, тому, що в юні роки не був таким щасливим, як нині, то й не помічав усіх приваб земної краси…

а) Ви знаєте, що пахне хліб диханням сівача, вогнем безсонних діб? 

б) А я люблю, як в вечірній час сопілка заспіває переливна. 

в) Доріжка була така вузька, що зелене гілля вгорі сходилось докупи й закривало

небо.

г) Внизу коло самої греблі, що прилягала до мосту, росли густі очерети. 

д) Щасливий тим, що живу тобою, Вітчизно рідна – земле сподівань.

а) Хто ж не знає, що в кожному українському обійсті має рости ружа й шавлія,

любисток і м’ята, чорнобривці й нагідки.

б) В Україні вірили, що поле після битви навесні вкривається маками. 

в) Мабуть, ніколи не зможемо довідатися, хто і коли вперше здогадався втілити в узорах красу рідної природи свої переживання та відчуття.

г) Навесні 1904 року Соломія Крушельницька блискуче виступила при тріумфальному відродженні „Мадам Баттерфляй” Пуччіні в Італії, хоча кількома місяцями раніше ця опера зазнала гучного провалу.

д) Пуччіні до кінця життя пам’ятав, як Соломія Крушельницька захистила й відстояла в артистичному світі його оперу, знехтувану вимогливою й безкомпромісною італійською публікою.

а) причини

б) мети

в) часу

г) умови

д) допусту

а) мети

б) причини

в) допустове

г) часу

д) місця

а) наслідкове

б) означальне

в) місця

г) означальне

д) просте

а) мети

б) причини

в) способу дії

г) умови

д) наслідку

а) допустове

б) мети

в) умови

г) причини

д) мети

а) мети

б) умови

в) причини

г) часу

д) означальне

а) способу дії

б) причини

в) наслідкове

г) міри і ступеня

д) причини

а) з`ясувальне

б) означальне

в) порівняльне

г) способу дії

д) міри і ступеня

А) . Хоч і невеликий був літній будиночок, ... .

Б) Щоб гарно відпочивати в неділю, ….

В) ….. дарма що були дібрані заздалегідь матеріали до теми твору.

Г) …але ми змогли добігти.

а) щоб пісня линула з вікон. 

б) бо тепло там і затишно в душі. 

в) незважаючи на гамір та неспокій. 

г) як любить сонце посивілий дід. 

д) де зростають діти.

а) Труби мінометів розпеклись так, що не можна було торкнутись рукою. 

б) Чи доводилось вам чути, як чайка кличе? 

в) Краса, що аж очі пече.

г) Треба слову радощів додати, щоб уміло душу звеселять. 

д) Встаньмо з колін, розірвімо пута, якими нас віками приковано до чорних скель,

високо підведімо голови.

а) Засипав сніг стежку, що миша протоптала. 

б) Є такі гірські вершини, що сягають аж до зір. 

в) Сьогодні я такий веселий, що молодіти хочу знов. 

г) Стара верба від старості зомліла, забула, що сказав їй водяник. 

д) Справжня людина, що хоче бути господарем життя і своєї долі, мусить триматися ближче до природи, жити простіше й щоденно гартувати і навіть випробувати свій організм і свою волю.

A) Хіба не чуєте, про що вітри шепочуть і як з зітханням зливається їх

сміх (О. Олесь).

Б) Якби не жовте листя в садках, то можна було б подумати, що надворі не бабине

літо, а справжнє літо (І. Нечуй-Левицький).

B) В душі зберігаю навіки години, коли я уперше побачив той край, де вшир

розмахнувшись в степах України, назустріч до моря полинув Дунай (М.

Нагнибіда).

Г) Шепочуть зорі: не поспішайте дорослішати, діти, і не варто так поспішати бути серйозними!

А. Щоб прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці.

Б. Чим більше слухаєш, тим більше хочеться чути.

В. Межи зеленими килимами біліє гречка, наче хто розіслав великі шматки

полотна білити на сонці.

Г. Так тихо, спокійно в зелених берегах, що хочеться сісти в човен й поплисти.

Д. Іду я з вечерею до дядька Себастьяна, прислухаючись, як за тинами підстрибує

морозець, і як у тінях і дрімливих місячних калюжах заколихуються сни.

А Мова - наша зброя, якою ми служимо народові, що нас народив, вигодував,

виховав.

Б Життя карає неодмінно за кожен гріх, за хибний крок, поки збагнеш, що не

година, а все життя - один урок.

В Коли людині є що сказати, вона виллє з глибини власної душі все те, що має, на

папір або полотно.

Г Хіба не вірите, що скоро день засвітить, і що сонце наше вже з-за обрію встає...

А. Можна нічого не дочекатися, але можна бути щасливим, передчуваючи щастя (В. Коротич).

Б. Людина живе доти, доки сад садить чи якесь інше діло робить (В. Дрозд).

В. До фізичного відчуття уявляв собі, як торкаюся твердих і м'яких палітурок, як я вдихаю запах їхнього пилу й друкарської фарби (І. Муратов)

Г. Скінчивши, він теж помітив, що нема Марка, бо юнга, на думку моториста, танцював гопака та й інші танці вдесятеро краще за нього (М. Трублаїні).

Д. Так було і цього дня, який народжувався з синіх присмерків снігів і зелених сосен, що якось бентежно шуміли навколо школи, відчуваючи весну (І. Цюпа).

Е. Осінній ранок прислухається, як на городах шерехтять постарілі соняхи, як у садах гупають яблука, як на річці тривожиться перелітна птиця (М. Стельмах).

Є. Я всім тілом відчуваю злагоду в нашій хатині, чую, як приємно буркотить, обвивається навколо маминого батьків голос, як по-парубоцьки виводить «го-го» вогонь у печі, як вужем сичить на нього окріп, як пахуче метляється по долівці полиновий віник (М. Стельмах).