Складне речення з різними видами зв'язку. Текст як одиниця мовлення і продукт мовленнєвої діяльності

Частини складного речення з різними видами зв'язку поєднуються тільки сполучниками сурядності.

Частини складного речення з різними видами зв'язку ніколи не поєднуються сполучниками.

Частини складного речення з різними видами зв'язку поєднуються тільки сполучниками підрядності

Частини складного речення з різними видами зв'язку можуть поєднуватися сполучниками сурядності, підрядності, сполучними словами та інтонаційно.

3

4

5

6

Сірко був зовсім неписьменним але мав він великий дар полководця бо як інакше пояснити п'ятдесят чотири переможних битви?

З десятьма запорожцями Сірко розбивав сотні ворогів із сотнею козаків кошовий міг "дати раду"тисячі вяків ворога що не полишав надії здобути гарний ясир.

Друзі й вороги про Сірка були однієї думки він людина рідкісного військового обдарування і тому загарбники боялися його більше вогню.

Ународі живе старовинна легенда про те,що Сірко народився із зубами баба-повитуха піднесла немовля до столу а воно схопило пиріжка і з'їло його.

Чуже мовлення, передане автором дослівно.

Сукупність мовних засобів, що використовуються мовцем свідомо за певних умов спілкування.

Зв'я зне і цілісне повідомлення, складене для передавання і збереження інформації.

Розгорнуте висловлювання однієї особи, зверненим до співрозмовника або до себе.

висловлення одного із учасників діалогу.

частина тексту, об'єднана однією мікротемою.

підсумок усього сказаного.

стисло сфоормульовані основні положення тексту.

Постановник не осипав Ярославу компліментами, він після роботи тільки потиснув їй руку, але цей мовчазний потиск руки був для неї дорожчий за слова.

Тихо розмовляли, наказували, як бути з хлібом, що треба продати, що купити, чим засіяти пари і що сіяти по озимині.

Пташки замовкли, трави стихли, лише берези сколихнулись, лише вербиці поклонялись, та вітер золотим од дерева до дерева почав шпурляти, кружляючи червоне.

Дивовижні сцени можна було побачити в ці хвилини в таборі : той сміявся, той плакав, там обнімалися, там підняли на руки і цілували стареньку бабусю, що принесла останню качку.

Іде весна.

Місто спить.

Чудовий день.

День чудовий

[...,( коли) чи (коли),...]: [ ].

[...( коли) чи (коли),...]: ( )..

(...,( коли) чи (коли),...): [ ].

Дні минають - і лік їм загубиш, бо зробилися ночі малі.

Ми стоїмо на різних берегах: твій - у вогні, а мій - у ярих квітах

Заклякнеш на розі доріг, як на сходинках сцени: навкруг аплодує спільнота, а сцена - німа

Намалюю себе зі свічею, поки сонця на небі нема, поки землю і душу пітьма чорнотою вкриває своєю.

За коліями, супроти депо, біля колодязя під дашком стояла черга з цеберками і коромислами, і той, хто тяг воду, довго крутив корбу: колодязь був глибокий.

Небо прорізали вогняні стріли, ударив грім, на пильних дорогах знявся вихор.

І пригадалося йому дитинство: над водами хиляться лози, лелека пливе в висоті.

Коли відчинились двері, вона лише злегка повернулась, щоб упевнитись, хто увійшов, і знову зосереджено схилилась над книжкою.