Складне речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку

Як трудно було вдивлятись в те рухливе обличчя гір, так трудно було дитині спіймати химерну мелодію пісні, що вилась, тріпала крильцями коло самого вуха (М.Коцюбинський).

Начебто звідусюди дивляться на тебе сині очі весни, й ти відкрито, відчуваючи душевне здоров'я, силу, теж дивишся в ті очі, що випромінюють приязнь і ласку (Є.Гуцало).

Верба цвіте, нагадуючи, що весна вже не за горами, що невдовзі настане оновлювальна пора повсюдного зелен-квіту (Леся Українка).

І колишеться м'ята, і тремтить долина, і доріг тих багато, а вітчизна одна (А.Малишко).

Великий квадратовий шмат розцвілої конюшини, що в ній довго живе нічна роса, нагадує килим тонкої тканини (Улас Самчук).

Нашою мовою Маруся Чурай складала пісні, які додавали козакам снаги, нею звучали накази відомого полководця і гетьмана П.Сагайдачного (А.Матвієнко).

Діловито, заклопотано гудуть бджоли; комахи дрібнесеньким чорним намистом, як караван пустелі, тягнуться через доріжку в гущавину трави (Іван Багряний).

Є прадавні скарби, що намертво лежать у землі, і є живі скарби, що йдуть по землі від покоління до покоління, огортаючи глибинним чаром людську душу (М.Стельмах).

.....якого чекали понад тиждень.

....пориви вітру ставали все сильнішими.

....але сонце не поспішало ховатися за хмари.

....і ставало прохолодніше.

дві

три

чотири

п'ять

Пізнаваймо самих себе; хай при цьому не збагнемо істини. проте впорядкуємо власне життя (Б.Паскаль)

І як навіть найгустіший дим не в силі заступити сонця, так і найчорніше зло не в силі подолати добро... (Іван Багряний)

Відгримлять грози, відшаліють уроагани залізні, одбахкають блискавки зла й незгоди... (Іван Багряний).

У вересні і першій половині жовтня було ще досить тепло, і Котляревський часто водив свого вихованця по околицях, гуляв з ним у лісі і розповідав безліч історій... (Б.Левін)

На його картині Тарас у зажурі прихилився до дерева, гілля якого так густо заповнило простір, що в ньому заплуталися і люди, і птахи, і саме небесне світило (С.Бушак).

Мудрий не все каже, що знає, а дурний не все знає, що каже (Нар. творчість).

Як ось і море стало грати, великі хвилі піднялись і вітри зачали бурхати, аж човни на морі затряслись (І.Котляревський).

Тільки крота не видно було: він кидався глибоко в норі з поверху на поверх свого житла й не тямив, що воно там коїться нагорі (Гр.Тютюнник).