Складне речення: складносурядне речення

і зависли над молодими садами.

які змусили все живе зачаїтися.

і ринула стоголоса злива.

але сонце вже осяяло виднокрай.

бо тільки займається на день.

ранок холодить оксамитові трави.

На подвір’ї голосно сміються діти і пурхають горобці.

І жмуриться вікнами наша хатина і шепче задумливий сад.

День був сонячним і небо здавалося ще більшим.

дарма що була середина жовтня.

а вечір видався дивовижно теплим.

і перетворив галявину на строкатий візерунок.

ніби роззираючись на всю Чорногору.

де вже займається молоденький день.

та зорі тремтять у нічній прохолоді.

а людина - без щастя.

як квітка без води.

яке яскраво світить високо в небі.

Тепло було й вишні цвіли рясно.

Дощ пройшов і світлі ручаї в синє море виливають воду.

В одну мить розсунувся простір і стали ближчими зорі.

де розрослися невідомі екзотичні квіти.

ніби там попрацював ландшафтний дизайнер.

а під’їзди – дзеркалами та квітами у вазонах.

Ранок стрічав їх холодним дощем ,і плакав десь вітер в саду за кущем.

Кличе мати вечеряти, а донька не чує.

То вітер дихне, то коник в житі засюрчить

Тихо-мирно спала зграя лебедина ,і даремно лебідь звав- будив її.

То сонце вигляне, то знову бризне дощ.

Капуста гарна, та качан гнилий.

Хороша квітка, та гострий шипок.

Або розумне казати, або зовсім мовчати.

Вічна ніч стояла, і чорнів туман.

Витьохкував у березі соловей і десь співали дівчата.

Навкруги був самотній ліс і не видно було живої душі.

Палить сонце, і весь простір завуальовано інеєм.