Складне речення. Самостійна робота

Кленовий листочок покружляв у повітрі й упав у калюжу.

За селом починався гай, і вузенька стежка вела через нього.

У лісі сльозяться крихітні струмки, перестрибують через камінці, залишають на траві прозорі сльозинки.

З року в рік Київ прикрашається новими будинками, парками, проспектами.

Миттєво між хмарами з’явилося яскраве сонце, і сніг заграв різними кольорами.

Україна — країна, де люди найбільше люблять волю. 

Я дуже люблю, як співає моя бабуся.

Україна — це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці.

Наші нащадки можуть залишитися жити у пустелі, якщо ми не будемо захищати рослинний та тваринний світ.

Настане літо, жовтий цвіт укриє липу до вершини.

Махнула осінь у ліси — вони зацвіли пурпуровими, сірими та жовтими фарбами.

Весна ледачого не любить і не жаліє, вона голубить проворного та завзятого.

Нехай серця не знають супокою, хай обганяють мрії часу біг.

Спекотний день, пташки щебечуть, де шумлять тополь ряди.

Він торкався смичком струни скрипки, і залишалася тільки музика.

Повітря стало таким прозорим що, було далеко видно голі дерева понад шляхом.

й пішли привітати ветерана війни зі святом

допомогти бібліотекарю розкласти підручники

бо вчителька попросила нас зробити генеральне прибирання в класі

й підготували клас до свята останнього дзвоника.

Люблять жінки свою начальницю за справедливість, за слово тверде, за почуття гумору й за веселу вдачу, за надійну дружбу.

І наша юність буде хай такою щоб їй ніхто не заздрити не міг.

Аж ось труснуло сніжком і побіліла земля нагадала аркуш паперу

Головний механік зауважив що майстер буде незадоволений якістю роботи.

Як тільки зайшов будень, небо спохмурніло, потяглися повільні сірі хмари.

Дніпро-Славута постарів, та зеленіють його схили, вкриваються щороку буйними травами, квітами, шумлять густим листямдерев.

Минула тривожна беззоряна ніч, і там, де попелисті сніги єдналися з небом, почав відділятися світанок.

Вже на річках дитячий галас вщух, холонуть дні, і все навкруг холоне.

Ось вперіщив дощ і зашумів над полями, над пасікою, над хатою.

Дорослі чайки ширяли над озером і час від часу приносили пташенятам смачну рибу.

Умите сонце перекинуло свої золоті коси на поля і вони укрилися пахучою парою.

Барвисті квітки прикличуть весну і принесуть хвилини щастя, радості, тепла.

Я знаю й щиро вірю, що нам прийдешні роки відкриють шлях у неземні дива й подарують щастя відкриттів.

Струмок дзюрчить, роса блищить, і вогнище палає, і ліс гілками верховіть у небесах витає.

Так було тепло, самотньо й лячно у віковічній тиші, яку оберігав ліс, що діти чули власне дихання.

Сонце наче заснуло, вітер затих, перенісся з землі на небо і повільно гнав на захід великі клубки хмар.

Стояла тиха і по-своєму хвилююча година, згори на верховіття лісу опускався сизий присмерк, а внизу з-під кожного куща виповзав туман.

Над вечір хуга втихла, хмари на заході почервоніли, сніг стужавів і гостро заблищав у прозорому повітрі.

Пишається калинонька, явір молодіє, а кругом їх верболози й лози зеленіють

Збулись Шевченкові слова пророчі, і час оновлення настав, і темні просвітились очі, вчорашній раб Всесильним став.