Складне речення. Пряма мова. Діалог.

Пішов дощ заливати.

У хатинці, як і в твоїй кімнаті, мерехтить іграшками й ліхта­риками святкова ялинка.

Життя людське таке коротке, а світ такий чарівний (В. Коза­ченко).

Впродовж століть всі відомі українці закликали народ до боротьби за незалежність.

Друг запитав мене ти вже готовий іти на прогулянку?

Він казав, що визволення наше недалеке.

Гнівно він гукнув із трону гей, ледачі созівці, хто впіймає Лоскотона, буде муж моїй дочці (В. Симоненко).

Хто із вас додому хоче каже власник бороди (В. Симоненко).

Хто такі спитав похмуро найстаріший мацапура (В. Симоненко).

Лесик скаржився хлоп'ята, страх як тяжко жить мені (В. Симоненко).

Поможу я вам охоче каже власник бороди (В. Симоненко).

І зітхає вся четвірка як нам тяжко, як нам гірко (В. Симоненко).

Мама попросила сина, щоб допоміг прибрати в кімнаті.

Як хліб на столі, не болить голова так лагідно й тихо сказала бабуся.

У народі говорили, що хліб – всьому голова.

Піднімає джміль фіранку, каже: «Доброго вам ранку!» (Л. Костенко.)

Зеленому колоскові співа жайвір колискову «Тебе вітер колихає, тебе дощик поливає» (А. М’ястківський.)

«Дозвольте і мені, панове, річ держать» - тут обізвалася Лисиця.

є реченням з прямою мовою

є діалогом із двох реплік

є діалогом із трьох реплік

у якому одна граматична основа;

у якому є власні слова, однорідні члени речення;

у якому наявні дві і більше граматичні основи.

прямою мовою;

простим реченням;

словами автора.

«П », — а.

«П!» — а.

А:«П!».

Вiдбились зорi у водi летять до хмар тумани.

Із серця виросла калина над хвилями Днiпра злетiла пiсня журавлина.

Митi жодної не можна повернути щоб заново по-iншому пожить.

… i пригинав до землi дерева.

… i починав накрапати дощ.

… i здiймав на дорозi куряву