Складне речення. Пряма мова

Засинає місто після праці під нічною ковдрою.

І земля, і вода, і повітря - все поснуло.

На воді лежали широкі темно-зелені листки латаття, а поміж них жовтіли голівки лілей.

Падала водяна лавина, розплющувалася об асфальт.

На вечірньому небі потьмяніли й щезли сріблясті зірки.

Любив дід гарну бесіду й добре слово.

Прийшла весна і річка вийшла з берегів.

Цього року моя сестра закінчує школу та починає нове життя.

дві

три

чотири

п'ять

Мої милі чорнобривці, щирі, добрі українці, зичу щастя вам.

Прощаються з літом ліси, верхів'ям гудуть і гудуть.

Тонкі брови, русяві кучері, рум'яні губи - усе це дихало молодою парубоцькою красою.

Минає листопад, непомітно підкрадається зима.

дві

три

чотири

п'ять

Той усміхнувся і сказав ласкаво: "Моє ім'я нічого вам не скаже".

А за вербами причаїлася дрімота і шепоче: Засни собі, засни.

"А ще ж англійську вчити"! - зажурився Андрій.

"Хто зі мною грати у футбол? - Сашко кричав та весело розмахував руками."

Коневі подумалося, що весь сьогоднішній вечір він повсякчас відчував на собі владний Степанів погляд.

Люба нагнулась до нори й сказала, що це так господарював борсук.

А ким ти був лелеко питає грек лелеку на вербі.

Учителька запитала в учнів чи хочуть вони поїхати на екскурсію.

Уже як ішли в поле, сусід казав хлопцеві: "Перебрався б ти до нас!"

Марія просить: "Корнію, любий. Купи маленьке поросятко".

"Веди ж нас, Василю, до пана", - каже полковник.

"Нащо ви одв'язали нашого коня"? - кричала Кайдашиха.

Як ти встиг кричав Олесь.

Я вірю цій людині сказав Микола.

І він запитав хто ж мені допоможе.

Дівчина подрузі сказала на перерві тобі щось цікаве розкажу.

Перш, ніж щось робити, подумай завжди каже Петрикові мати.

І куди ти зібрався суворо запитала мама.

Сашко попросив Антона допоможи мені з англійською.

А мати кличе нас ідіть вечеряти.