Складне речення із сурядним і підрядним зв'язком

Я так люблю ці вересневі дні за спокій у природі, у розмові, за паморозь на сливах, за любов, за павутину бабиного літа.

Снігами землю замело, яріли ще морозів жала.

В поле виходжу і, здається, бачу і цвіт очей, і посмішку гарячу.

І сміявся, і вигравав, і дихав до запаморочення п’янко і лоскотно зелений день.

2

3

4

5

не поєднуються сполучними словами

можуть поєднуватися сполучниковим і безсполучниковим зв’язком

можуть поєднуватися лише сполучниками підрядності

не поєднуються безсполучниковим зв’язком

Орбіту літа дописав листок і ліг на стежку, що прямує в осінь.

Коли постукали, Марія подумала, що повернувся чоловік, і пішла відкривати двері.

Ой вербо, вербо, де ти росла, що твоє листячко вода знесла ?

Як у селі настав вечір, помовкли людські голоси й рух усякий завмер.

лише підрядний

сурядний і підрядний

сурядний, підрядний і безсполучниковий

підрядний і безсполучниковий

Набравши висоту літак знову почав відриватися від реального світу хоч і не міг маневрувати бо праворуч і ліворуч тяглися білі траси повітряних доріг.

Повертало на обід але здавалося що день ще й не починався.

Коли задзвонить сон-трава в діброві і обізвуться в небі лебеді земля святкову одягне обнову й веснянки закружляють по воді.

Святкове почуття наповнює дитячу душу і я тішу себе бо скоро до нас завітає справжня казка.

Ще той папір від часу не зотлів і пам’ятка лишилась людям здавна де за неграмотних французьких королів підписувалась Ганна Ярославна.

Коли іспит нарешті закінчився всі тривоги розвіялися і Марія зосередилася на головному – знайти Гаррі.

Князівна візьме ще багато книжок і їй буде здаватися що вона вдома

Як сипнули перші сніги забіліли поля й забілів увесь світ.

У реченнях, які складаються з кількох предикативних частин, не можуть стояти поруч два сполучники або сполучник і сполучне слово.

Якщо дві предикативні частини, з’єднані сполучником і, мають спільну підрядну частину, то між ними ставиться кома.

Якщо поряд стоять сурядний і підрядний сполучники, то кому між ними ставимо завжди.

Якщо перший із двох сполучників, що стоять поряд, протиставний, то кома після нього не ставиться.

Хоча давно не було дощу, пшениця стояла рясна й у саду буяли квіти.

Пролунав дзвінок, і коли зайшов учитель, ми всі були в класі.

Уже буяв травень і зацвіли вишні, як раптово пішов сніг.

Троянди – примхливі квіти, але якщо знати секрети садівництва, можна створити гарний розарій.

Нападало багато листя, і коли піднімається вітер, воно кружляє в повітрі, виконуючи дивовижний осінній танок.

Як у селі настав вечір, припинився усякий рух і лише де-не-де у вікнах блимав блідий каганець.

Щойно вечір ступив на поріг, надворі одразу похолоднішало й повалив густий лапатий сніг.

Дороги не видно, але якщо придивитися, можна було помітити сліди людини.

Коли є і звичаї, і традиції, і пісні, то приймаєш їх як щось цілком природне, а коли це зникає, починаєш докопуватися до причин зникнення того, що раніше тобі здавалося незникненним.

Коли є і звичаї, і традиції, і пісні, то приймаєш їх як щось цілком природне, а, коли це зникає починаєш докопуватися до причин зникнення того, що раніше тобі здавалося незникненним.

Коли є і звичаї, і традиції, і пісні то приймаєш їх, як щось цілком природне, а коли це зникає, починаєш докопуватися до причин зникнення того, що раніше тобі здавалося незникненним.

Коли є і звичаї, і традиції, і пісні, то приймаєш їх як щось цілком природне, а, коли це зникає, починаєш докопуватися до причин зникнення того, що раніше тобі здавалося незникненним.

У городі, де грають струни п’яні, де вічний шум, де вічна суєта, я згадую слова твої неждані.

Минула тривожна беззоряна ніч, і там, де попелясті сніги єдналися з небом, почав відділятися світанок.

Я кажу: не було б Дон Кіхотів, вже давно б посивіла земля.

Сон літньої ночі колись мені снився, коротка та літняя нічка була, і сон був короткий, – він хутко змінився і зник, як на сході зоря розцвіла.