Складне речення, його ознаки. Складносурядне речення. Складнопідрядне речення

Складне речення має одну граматичну основу.

Частини складнопідрядного речення пов’язані сурядним зв’язком за допомогою сполучників.

У складносурядному реченні частини, що мають свої граматичні основи, відносно рівноправні.

Складносурядне речення складається з синтаксично нерівноправних частин.

В складнопідрядних реченнях підрядні частини бувають означальні, з’ясувальні, обставинні.

У складносурядному реченні одна частина головна, а інша – підрядна.

Розрізняють три види складносурядних речень: єднальні, протиставні, розділові.

Складні речення поділяються на сполучникові, безсполучникові та речення з різними видами зв’язку.

Стара похилена черемха заздро поглядала на молоду вишню.

Шумить і хвилюється Київ, і сонце сміється з висот.

Сонце обливало землю рожевим світлом і ніжно цілувало її своїми іскорками.

Шумить, хвилюється і гуде велике місто звуками, притаманними тільки йому.

Було тихо і лише вітер шепотів.

Десь спереду гукнув паровоз і почулася пісня.

Ще мить тому він був погноблений а тепер йому виділись безмежні перспективи.

Дмухнув вітер понад ставом і сліду не стало.

Поки чоловік доїхав до Вільшаниці, надворі зовсім смеркало.

Ті долини здалека ніби дишуть тобі в лице холодком, лісовою вогкістю, манять до себе в тінь густого старого лісу.

На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осиці, зеленіють левади.

Сонце заходило, і надворі починало вже темніти.

Сонячний день млосно дихав запашним теплом свіжої ріллі і дзвінкоголосі жайворонки дружним хором славили весну.

Сонячний день млосно дихав запашним теплом свіжої ріллі; і дзвінкоголосі жайворонки дружним хором славили весну.

Сонячний день млосно дихав запашним теплом свіжої ріллі - і дзвінкоголосі жайворонки дружним хором славили весну.

Сонячний день млосно дихав запашним теплом свіжої ріллі, і дзвінкоголосі жайворонки дружним хором славили весну.

А хто стрічався на шляху зо мною, того я щирим серденьком вітала.

Коли я сплю, час приходить і до мене, постоїть-постоїть біля узголів’я та й злегка потягне за чуба малого.

З особливою пильністю зберігалися липові гаї, які давали мед, і дубові ліси.

Народе мій, як добре те, що ти у мене є на світі.

Ластівка день починає а соловей його кінчає.

Щороку вмирає трава і листя з дерев облітає.

Приплинув вітер і в тісній хатині він про весняну волю заспівав.

Він іншим показує дорогу а сам у болото лізе.

Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій.

Засипав сніг стежку, що миша протоптала.

Є такі гірські вершини, що сягають аж до гір.

Сьогодні я такий веселий, що молодіти хочу знов.

А він забув про весло, що лежало під ногами і боявся поворухнутися.

Андрій підвівся з пенька, на якому відпочивав після ходи по крутій багнюці, розшукав між кущами свого човна.

На їхніх очах маленький струмок, який вже біг по дну рівчака, безупинно збільшувався.

Тому такий в твоїй печалі зміст, який лиш людство зрозуміти може.