Складне речення і його ознаки

ускладнені та неускладнені

окличні та неокличні

прості та складні

розповідні, питальні, спонукальні

яке має одну граматичну основу

яке має звертання та вставні слова

яке має другорядні члени речення

яке має дві чи більше граматичних основ

сполучникові, безсполучникові та речення із різними видами зв`язку (сполучниковим і безсполучниковим)

поширені і непоширені

ускладнені і неускладнені

повні і неповні

Сонце скотилося майже до самого обрію але раптом застигло на місці (І. Ющук).

За воду не дякують і грошей не платять (Нар.творчість).

Сонце до половини сховалось за хмару тільки червоний півкруг його ще палахкотів зверху (І. Ющук).

Упустив я голубочку та вже не спіймаю ( І. Франко).

До землі ти голову притулиш, і матір'ю тихенько назовеш ( І. Гнатюк).

Сії гори стоять одвіку, і стоятимуть довіку (Л.Українка).

Земля гуде, і ридають дерева (Р. Лубківський).

Навшпиньках підійшов вечір, і засвітив зорі (П. Тичина)

... і пригинав до землі дерева

... і починав накрапати дощ

... і розганяв чорні хмари

... і здіймав на дорозі куряву

Облітають квіти обриває вітер пелюстки печальні в синій тишині ( В. Сосюра).

Мати білить хату на свято бо приїдуть сини й онуки (М. Різун).

У землі нема вовків нема чого боятися (Нар. творчість).

Хтось стиха завів пісню до нього пристав ще один голос ( М. Коцюбинцький)

Один - однісінький серед морської рівнини бовваніє крейсер вдалині, і, крім нього, ніде ні парусу, ні катерка (О.Гончар).

Вони купатимуться й розважатимуться цілий день, а надвечір Віталиків мотоцикл доставить Тоню прямісінько в табір, до самого її намету (О.Гончар).

А над нами гуде дзвін, і вище нього летять лелеки ( М.Стельмах).

Гілля яблунь по садках уже голе - голісіньке, та подекуди, на пізніх сортах, іще біліють та рожевіють плоди (Є.Гуцало).

Тріснув під ножем брезентовий пояс, яким Сіроманець був прив'язаний за горло до драбини і вовк звівся на зомлілі лапи (М. Вінграновський).

Безлисті чорні дуби та гриби в лісі рельєфно чіткі, і в прогалинах між стовбурами погляд летить далеко ( Є.Гуцало).

Інеєм порозцвітали дерева, стоять одухотворено й кожне видається великою квіткою ( Є.Гуцало).

Копита відбивали чіткий ритм і, збуджений тим ритмом, він навмисно прискорював біг ( В.Дрозд).

Спішить за мною тепле літо, в якому пахнуть медом трави (Г.Чубач ).

Мені завжди здавалось, що у Греції навіть статуї теплі (Л.Костенко).

Назвався грибом - лізь у кошик ( Нар. творчість).

Глянь, моя мила, зорі повисли над Дніпром ( П.Тичина ).

Лише птахи кружляють над безмежжям, та інколи висуне голову з густої трави сагайдак (Б.Комар).

У розлогому полумиску долини, що по самі вінця затік сонцем, колобродиться, вирує ярмарок ( М. Стельмах ).

А як хто розсердиться або заплаче, так і штовхана дасть ( В.Винниченко)

То тільки здавалося мені, ніби я плив життєвою рікою ( Б. Антоненко - Давидович).

Не кидай каменем у небо, бо собі голову розіб`єш ( Нар. творчість).

Доки людина здорова, їй вода солодка ( Нар. творчість).

Сім шляхів повело від хати, і на кожен виходить мати ( М. Томенко ).

Ось видніє стіжок сіна, залишений лісником для диких тварин, біля стіжка розсипано галуззя ( Є.Гуцало).