Складне речення

Наука для людини — як сонце для життя.

В чагарниках низькорослих акацій посвистували червоногруді снігурі.

Сонце вже давно зайшло за обрій, і не чутно співу пташок.

Хвилини здаються тоді за години, години — за дні, дні — за роки.

Раптом все задрижало - і Андрій злякався.

Горицвіт - досить тендітна рослина, так що він не тільки не обживає нових ділянок, а й зі старих зникає.

Ми знали велика озеро, де щороку гуси восени спинялися й жили тижнів зо два, а то й більше.

Свіжість хмелить, од неї солодко в роті, у зволожених очах, у душі; і здається, десь у твоєму єстві шовком шелестить і пахне весняна травичка...

Утекти б од себе геть світ за очі, у небачене, нечуте, у немовлене.

Грім все гуркоче, і руда хмара лівим крилом обіймає небо.

Удень нестерпно пекло сонце, над степом здіймався тонкий, гострий порох.

А там, де сонце торкнулось вершечків дерев, листя спалахнуло жовтим вогнем

Слухайте ж, щоб дітям потім розказать, щоб і діти знали.

Якби, мені, мамо, намисто, то пішла б я завтра на місто.

Я з піснею нічого не боюся: час її не подола в бою.

На дні тієї щілини був мочар, росла осока та очерет, так що ніяк не можна було туди прокласти шлях.

Бруньки на деревах набубнявіли, а в повітрі вже вчувається ледве вловимий запах клейких листочків, що пахнуть свіжістю і весною.

Запорозьке низове козацтво, що знаходилося на Січі та поруч, підкорялося кошовому отаману, який під час походу на ворога мав необмежену владу.

Між деревами під першими сонячними промінчиками з'явилися ніжні проліски, вони зовсім маленькі й тендітні, але наполегливо пробивають товстий килим торішнього листя.

Восени та взимку, коли коротшали дні й негодило, молодь збиралася в одній з хат.

Так по зимі приходять весни і по грозі сіяє синь.

Лише гул од копит степом котився та хліба шелестіли.

Ми на будові. Стукіт і гуркотнява. Хто режисер фільму і як він називається?

А вечір палить вікна незнайомі а синя хмара жаром пройнялася а синій ліс просвічує огнем а вітер клонить і співає.

Микола повернеться в Харків, щойно завершиться його відпустка.

Мені сказали, що канікули розпочнуться наступного тижня.

Ніколи не забуду ту мить, коли вперше побачив її.

Аби досягти мети, треба наполегливо працювати.

Думаю, що день сьогодні буде погожий.

Слухайте ж, щоб дітям потім розказать, щоб і діти знали.

Ти сидів за хатою на траві й прислухався до жайворонкового співу, який долинав із польового піднебесся.

Люблю світанок, коли над луками парує туман.

Вікна завішували шторами, через те що сонце пекло немилосердно.

Ти краще розказуй, як треба гарбузи садити, як за скотиною ходити, за пасікою!

Переконаний, що у нас вийде завершити дослід.

Щасливий , що живу тобою, Вітчизно рідна — земле сподівань