Складне речення

А я дивлюся на розпатлані дерева в саду, на віхті туману, що плутаються між їхніми кронами.

Я дивився і слухав цю осінню картину, що мала заворожуючий зоровий та звуковий ряд, і поволі ступав схилом яру. 

Він готовий пробачити їй все, що мучило його всі ці роки.

Звідси добре було видно поле, смужку зрізаних соняшників під горою і ліс, що розлігся десь там за сільськими хатами.

Їй здавалося, що ця зима ніколи не закінчиться.

Обважніле гілля дерев, зелень кущів, картоплі — все ніби порозбухало водою.

За селом шелестіли хліба і пахло полином.

Ясне сонце геть підбилося вгору, розсіває своє золоте марево по зеленій долині.

У зелених заплавах ховалися ситі крижні й не полохані мисливськими пострілами кулики.

Квітчає парк падучим листом карнизи, ліхтарі, дроти, встилає килимом барвистим бульвари, вулиці, мости.

Над берегом послався невеликий, густо зацвічений білою ромашкою луг.

Неволя, як той чад, задурманила людям голови.

Межи зеленими килимами біліє гречка, наче хто розіслав великі шматки полотна білити на сонці.

Гаснуть у плавнях комети, тихо вмирає на заході ніч.

Рожевий пил спадав, синіло все кругом, і коси золоті зоря вплітала в трави.

Ой візьму я кріселечко, сяду край віконця, іще очі не дрімали, а вже сходить сонце.

А я, молода дівчина, та й горя зазнала, вечероньки не доїла, нічки не доспала.

Хто з любов`ю не знається, той горя не знає.

Іще очі не дрімали,а вже сходить сонце.

А десь цвіли сади, і дивно пахли трави.

Чи то вечір погасає, чи ранок світає?

Співаю - і назустріч пісня ллється.

Звісно, нарізно нам важко і разом нам тісно.

коли ми повернулися з екскурсії.

хоча за прогнозом і обіцяли буйного.

як і очікуваного кілька днів сонця.

проте клекотав сильний прибій.

штиль радував матерів із дітьми.