Сімейники Контрольна робота "Дієприслівник. Прислівник"

дієприслівник – це самостійна частина мови, яка вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? які?

дієприслівник – це особлива незмінна форма дієслова, яка означає додаткову дію і відповідає на питання що роблячи? що зробивши?

дієприслівник - це особлива форма дієслова, яка означає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання який? яка? яке? які?

дієприслівник - самостійна частина мови, що вказує на дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити?

Мої суцвіття, биті холодами, ви добру зав’язь все-таки дали.

Струмує теплий дим по коліях розмитих, дощами добрими напоєних доріг.

Тремтячими руками розгорнув Тарас папір.

Жайворонок, співаючи, ніби висить на невидимій нитці.

Пронизливо і пристрасно кричали чайки, стрічаючи день.

Багаття розгорілося; гілля весело палало, шиплячи, тріскаючи.

Він не плакав і не стогнав, він умирав стоячи, і він не знав, що так умирають в легендах.

В дні, прожиті печально і просто, все було як незайманий сніг.

Сторож, несучи снідання, стукнув дверима.

Підеш собі зажурившись, гаєм по долині.

Блакитний час, прикинувшись водою, тече в піщаних, чистих берегах.

Укрившись тьмою, тротуари і асфальти сплять.

линучи, плачучи, друкуючи, діливши

схилившись, задрімавши, навчаючись, групуючи

принісши, домовившись, розробляючи, дивлячись

намалювавши, увійшовши, розбивши, прочитавши

ріжучи, заспівавши, вмиваючись, працюючи

полетівши, пишучи, йдучи, сидячи

лежачи, танцюючи, мріючи, гріючи

жартуючи, розгортаючи, струсивши, випивши

Розігнавшись, Петро стрибнув у річку.

Данило мчить не оглядаючись.

Стоїть Івась, похнюпивши голову.

Відшукавши в Інтернеті інформацію, я швидко підготував доповідь.

Дівчата аж верещали від захоплення, спостерігаючи за грою.

Сівши на підставлений сестрою стільчик, лікар взявся оглядати рану потерпілого.

Піднімаючись над обрієм, сонце дарує нові й нові світло кольорові щедроти.

Слухаючи доповідь однокласниці, ми робили деякі нотатки.

Коні, ще дужче не/покоячись, зірвалися з місця.

Андрій наговорив зайвого, не/стямившись від гніву.

Не/чекаючи на друзів, Миколка побіг до річки.

Не/добігши до фінішу кілька метрів, Оленка зупинилась.

Прикрашаючи ялинку, у нас був святковий настрій.

Проїжджаючи повз наш будинок, Петька обов’язково сигналив.

Блукаючи Україною, прибивсь я якось в Чигирин.

Зробивши зло, не жди добра.

Зробивши зло, не жди добра.

Дівчина йшла по дорозі, весело наспівуючи бадьору пісеньку.

Читаючи поему, у моїх очах з’явилися сльози.

Побачивши в книгарні нову енциклопедію, я захотів її переглянути.

Сидячи на вершині гори, милуюся чудовими краєвидами.

мене одразу захопив п’янкий аромат смерек.

перед нами раптово виникла загадкова Говерла.

ми швидко звикли до гуцульської кухні.

усіх відпочивальників гостинно зустрічає Буковель.

навесні, втричі, друге

униз, чий-небудь, найшвидше

веселіше, віч-на-віч, нікотрий

звечора, вдруге, дуже

гаряче, гарячіше, найбільш гаряче

зручно, більш зручно, найбільш зручніше

тихо, тихіше, найтихіше

свіжо, більш свіжо, щонайсвіжіше

низько, радісно, сильно

дорого, високо, близько

довго, яскраво, красиво

весело, ніжно, швидко

у/день, з/діда/прадіда, до/віку

на/яву, ані/трохи, на/впроти

по/середині, по/перше, ні/коли

в/гору, до/вподоби, де/коли

по/моєму, по/трохи тихо/тихо

хтозна/коли, з/роду/віку,на/вшпиньки

по/дитячому, вряди/годи, чим/далі

часто/густо, по/латині, будь/де

на/жаль, з/ранку, що/тижня

до/побачення, на/щастя, до/речі

по/трохи, в/цілому, на/завжди

в/основному, в/вечері, по/всяк/час

Предивний сон і налякав мене, і розбудив не/ждано.

Мені в житті до всього не/байдуже.

А не/лукаво й чесно жити повинні прагнуть всі на світі.

Ніч не/рухомо тишею блищить.

Поважно гомонять старі каштани, убравшись у весняний цвіт.

Прийшла весна, сповнена яскравих кольорів, чарівних, милих пахощів, свіжості й радості.

У широкому лататті спалахнули білі лілії, переливалися перламутрово куліси густого верболозу.

Дзвеніли всілякі пташині голоси, а один із них виділявся найдужче.