Шолом-Алейхем «Тев’є-молочар».

Відмовляє заможному залицяльникові, не хоче багатства: вона готова їсти раз на три дні, але вийти за коханого. Жінка щаслива з чоловіком, хоча живуть вони злиденно. Після смерті чоловіка вона разом з дітьми повертається до батька.

дівчина закохалася в представника іншої віри. Батько попереджає доньку, щоб вона трималася від православного писаря подалі, адже у Священному Писанні сказано, що кожен повинен шукати собі рівню.

Простакуватий і шляхетний, розуміє людей і тонко відчуває красу природи, завжди поводиться гідно і ніколи не грішить проти совісті. Звик «у поті чола свого» добувати хліб, і саме труд зміцнив його дух, допоміг не схилитися перед труднощами, кривдами, злигоднями. Гумор — це вираження народного оптимізму, свідчення життєздатності єврейського народу.

Дівчина закохується у сина багатої вдови Арончика. Рідні хлопця роблять все, щоб розлучити молодих, підштовхнувши нещасну дівчину до самогубства.

П’ята, найкрасивіша, дочка Тев’є, вибирає багатого жениха, підрядника, хоча не любить його. Тев’є намагається відмовити дочку виходити заміж за розрахунком, але вона каже, що зараз інші часи і треба думати про себе.

Закохалася у бідного студента, що навчав грамоти дітей Тев’є. Молоді справляють тихе весілля, після чого Перчик відразу їде. Незабаром і вона вирушає за чоловіком: він перебуває на засланні за революційну діяльність.

Турботлива, любляча, вважає за щастя заможне життя, а не шлюб у любові; дуже релігійна, тому не може простити Хаві її зраду вірі. Вона помирає, так і не змирившись із загибеллю Шпринці.