Що таке природні та штучні угруповання

Угруповання — це

Популяція — це

Штучне угруповання — це

Розглянь рисунки. Екосистема тропічного лісу зображена на рисунку...

Розглянь рисунки. Екосистема болота зображена на рисунку...

Як важливо розуміти та вивчати природні та штучні угруповання для збереження біорізноманітності та навколишнього середовища?

Які особливості природних угруповань?

У природі існують такі екосистеми:

Що з перерахованого не належить до природного угруповання?

Що з перерахованого належить до штучного угруповання?

Щоб виконати завдання прочитайте текстову інформацію

Сидить Дідусь під грушею, чай п’є. Особливий, трав’яний, лікувальний. Летить Сова: – Будь здоров, – говорить, – друже! А Дідусь їй: – Ти, Сова, відчайдушна голова. Від сонця ховаєшся, людей цураєшся, – хіба я тобі друг? Розсердилась Сова: – Ну, коли так, – каже, – не буду я ночами на твою сіножать літати, мишей ловити – сам лови. А Дідусь: – Ти бачиш, чим лякати надумала! Тікай, поки я не розсердився, тікай, поки ціла. Полетіла Сова, сховалася у дуплі старезного дуба, нікуди з нього не летить. Ніч настала. А тим часом на дідовій сіножаті миші в норах перегукуються: – А поглянь-но, кумцю, чи не летить Сова – відчайдушна голова? Миша Миші відповідає: – Не видно Сови, не чути її, нині нам на сіножаті вільно, нині нам на сіножаті привільно. Миші з нір повибиралися, Миші по сіножаті порозбігалися. – Ой-ой-ой, Дідусю, гляди, коли б біди не вийшло: миші на полювання пішли. – Та нехай собі йдуть, – каже Дідусь. – Миші не вовчиці, не з’їдять телиці. А миші по сіножаті снують, джмелині гнізда шукають, землю риють, на джмелів полюють. А Сова з дупла: – Ой-ой-ой! Гляди, Дідусю, щоб гірше не стало: всі твої джмелі розлетілися. – Та нехай летять, – каже Дідусь. – Хто від них користь бачить: ні меду, ні воску, лише жалять боляче. Росте на сіножаті конюшина кормовиста, головою до землі висне, а джмелі гудуть, з сіножаті геть летять, на конюшинну милу й не дивляться, золотоцвіт з квітки на квітку не переносять. А Сова з дупла: – Ой-ой-ой! Гляди, Дідусю, щоб гірше не стало: не довелось би тобі самому золотоцвіт з квітки на квітку переносити. – Вітер рознесе, – каже Дідусь, а сам уже потилицю чухає. По сіножаті вітер гуляє, золотоцвіт на землю сипле. Не потрапляє золотоцвіт з квітки на квітку, нема врожаю конюшини на сіножаті, не до вподоби це дідові. А Сова з дупла: – Ой-ой-ой, Дідусю! Корова твоя мичить, немає конюшинки запашної, бо трава без конюшини, наче каша без масла. Мовчить Дідусь, нічого сказати, сам бачить, що була корова здорова, а тепер худнути стала, молока дає мало. А тим часом миші по сіножаті гуляють, джмелині гнізда шукають. Мудрі джмелі розлетілися на чужі сіножаті, а на дідову і не дивляться. Конюшина і на цей раз не вродилася. Корова без конюшини худне. Молока у корови мало. Тепер вже улюблений чай з молоком Дідусь під вечір не поп’є… Прийшлося Дідові піти до Сови й вибачення просити: – Ти вже, Совонько – мала пташечко, вибач дурневі, з біди виручай: нічим стало мені старому чай білити. А Сова з дупла очицями луп-луп, ножищами туп-туп. – Отож-бо, – каже, – забув ти, Дідусю, що дружно не сутужно, а нарізно – не завидно. Думаєш, мені добре без твоїх мишей? Вибачила Сова Дідуся. Вилетіла з дупла й полетіла на сіножать мишей ловити. А миші тим часом від страху поховалися у глибокі нори. Знають, що є тепер у сіножаті сторож надійний. Тим часом джмелі гудуть над квітом конюшини, з квітки на квітку перелітають, конюшинку вітають. Став Дідусь знову чай молоком білити, Сову хвалити, до себе на гостину запрошувати, шанувати.

Склади ланцюги живлення на основі змісту казки: 1) джмелі, сова, конюшина, миші; 2) вовки, конюшина, корови.