Середовище існування

вміст СО₂ значно вищий, а О₂ – дещо нижчий, ніж в атмосфері;

невелика амплітуда добових та сезонних коливань температур;

швидко змінюється під впливом клімату;

вологість зазвичай вища, ніж вологість повітря.

автотрофний тип живлення;

активне прокладання ходів та вертикальні міграції;

розгалуженість тіла та тоненькі покриви тіла;

слабка пігментація та зменшення розмірів тіла.

грунтове;

водне;

наземно-повітряне;

організм як середовище.

грунт;

вода;

організм як середовище;

наземно-повітряне.

висока густина та теплоємність;

значно менші коливання температури;

освітленість зростає зі збільшенням глибини;

із збільшенням глибини концентрація кисню знижується;

при зануренні на кожні 10 м тиск зростає приблизно на 1 атмосферу.

мешкають у товщі води і нездатні до протидії течіям;

мешкають на поверхні та в товщі ґрунту водойм;

знаходяться в товщі води і здатні до протидії течіям;

мешкають на поверхні різних предметів у товщі води.

мешкають у товщі води і нездатні до протидії течіям;

мешкають на поверхні та в товщі ґрунту водойм;

знаходяться в товщі води і здатні до протидії течіям;

мешкають на поверхні різних предметів у товщі води.

мешкають у товщі води і нездатні до протидії течіям;

мешкають на поверхні та в товщі ґрунту водойм;

знаходяться в товщі води і здатні до протидії течіям;

мешкають на поверхні різних предметів у товщі води.

мешкають у товщі води і нездатні до протидії течіям;

мешкають на поверхні та в товщі ґрунту водойм;

мешкають на поверхні та в товщі ґрунту водойм;

мешкають на поверхні різних предметів у товщі води.

обмеженість життєвого простору;

незначний вміст кисню;

нестача світла;

захищеність мешканців;

наявність захисних бар’єрів.

дерево, кущ, трава;

водяні, наземні, підземні, деревні, повітряні;

тип морфофізіологічних пристосувань організмів до умов середовища існування;

форма способу життя;

всі відповіді правильні.