СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: СВІТЛО КРІЗЬ ТЕМРЯВУ (вікторина “Правда/неправда”). ГР 4 - ДМ.

У літературі Середньовіччя виявилися дві основні тенденції: 1) лицарська; 2) світська.

Виняткове значення в розвитку різних видів мистецтва, зокрема літератури, мали світові релігії.

Літературу створювали різними мовами: у Європі це була латина; у країнах Східної Європи, у Київській Русі - старослов'янська; на Сході - санскрит.

Теоцентризм - філософська концепція, за якою людина є центром Всесвіту.

Вірші в Давньому Китаї записували за допомогою фарсі.

Персія - застаріла назва Ірану.

Рубаї - східний ліричний твір, що містить три рядки.

Рубаят - зібрання рубаї.

Основну думку рубаї

Ні, не гнітять мене перестрахи й жалі,

Що вмерти мушу я, що строки в нас малі:

Того, що суджено, боятися не треба.

Боюсь неправедно прожити на землі

можна визначити прислів'ям: Бог допомагає праведним.

У рядку

Цей гордий небосхил, байдужий лиходій…

автор уживає порівняння.

І книга юності навік закрилась! - це метафора.

Неначе перстень, цей яскравий світ…

У рядку використано порівняння.

«Божественна комедія» Данте Аліг'єрі - твір-енциклопедія середньовічного життя.

Беатріче, Беатріса, Беата - ім'я, що означає “кохана”.

Вірш “В своїх очах вона несе кохання…” увійшов до книги Данте “Нове кохання”.

Сонет - ліричний вірш, який складається з чотирнадцяти рядків п'ятистопного або шестистопного ямба і має сталу форму в різних національних літературах.

О донни, як їй скласти прославляння? -

це риторичне питання.

Тріпоче серце від її вітання.

Художній засіб - епітет.

У сонеті “В своїх очах вона несе кохання…” Данте використовує анафору:

Хто чув її… / Хто стрів її…

Очі в сонеті Данте - символ щирості.