Самостійна робота з теми «Відбивання світла. Закон відбивання світла. Плоске дзеркало»

Перед початком тестування опрацюй опорний конспект за темою «Відбивання світла. Закони відбивання світла. Плоске дзеркало»:

1. Чому можна бачити тіла, які не є джерелами світла.

В однорідному прозорому середовищі світло поширюється прямолінійно. Якщо на шляху пучка світла є якесь тіло то, частина світла може пройти крізь тіло, якщо це тіло прозоре, частина поглинеться, а частина обов’язково відіб’ється від тіла. Деякі відбиті промені потраплять у наші очі, і ми побачимо це тіло. У разі відсутності джерела світла неможливо нічого побачити. Якщо ж джерело світла є, ми бачимо не тільки саме джерело, а й предмети, які відбивають світло, що йде від джерела

1. Закони відбивання світла

Під час падіння променя світла на межу розділу двох середовищ промінь змінює свій напрям, залишаючись у даному середовищі, – це явище називається відбиванням світла.

Вперше це явище було описано давньогрецьким вченим Евклідом. Він заклав основи геометричної оптики. Явище відбивання світла описано ним понад 300 років до н.е. в творах «Оптика» і «Катоптрика» ( в перекладі з грецької

«катоптрика» - система дзеркал)

Демонстрація. Відбивання світла.

Кут падіння - кут між падаючим променем та перпендикуляром до відбиваючої поверхні, опущеним в точку падіння (позначають α (альфа)). Кут відбивання- кут між відбитим променем та перпендикуляром до відбиваючої поверхні, опущеним в точку падіння (позначають β (бета)).

Закони відбивання світла.

Перший закон відбивання світла. Промінь падаючий і промінь відбитий лежать в одній площині з перпендикуляром, проведеним до межі розділу двох середовищ.

Другий закон відбивання світла. Кут падіння променів дорівнює куту відбивання променів.

Цікаво, що промінь, пущений на поверхню в зворотньому напрямку, піде по тому ж шляху. Це явище загальне для світлових променів.

Властивість оборотності променів: промінь, пущений в оберненому напрямку, піде по шляху променя, пущеного в прямому напрямку.

3. Зображення в плоскому дзеркалі.

Коли ми дивимось у дзеркало або на поверхню спокійної води, ми бачимо не просто відбите світло. Ми бачимо зображення свого обличчя або якихось предметів! Як утворюються ці зображення? Перш за все треба розібратися: за якої умови пучок променів, що потрапляє до наших очей, викликає уявлення про світну точку? Відповідь проста: треба, щоб продовження цих променів перетинались в одній точці. Тоді саме в цій точці ми побачимо світну точку.

Побудуємо зображення в дзеркалі: пустимо два промені, наприклад, під кутом 0° до поверхні і під довільним кутом α. На перетині їх продовжень отримаємо зображення S₁ джерела S. Бачимо, що трикутники SNO і S₁NO –рівні. Зображення S1 утворюється на перетині уявного продовження променів, а не на перетині самих променів. Наше око бачить точку S1, а насправді такої світної точки в просторі не існує.

Справа в тому, що наше око має вроджену властивість бачити не лише промінь, що потрапив в око, а і його продовження в прямолінійному напрямку.

Загальні характеристики зображень у плоских дзеркалах.

1. Плоске дзеркало дає уявне зображення предмета.

2. Зображення предмета в плоскому дзеркалі та власне предмет є симетричними відносно поверхні дзеркала, і це означає:

1) зображення предмета дорівнює за розміром самому предмету; 2) зображення предмета розташоване на тій самій відстані від поверхні дзеркала, що й предмет;

3) відрізок, який сполучає точку на предметі з відповідною їй точкою на зображенні, є перпендикулярним до поверхні дзеркала.

4. Дзеркальне і розсіяне відбивання світла.

Щоб з’явилося зображення, світло має відбитися від поверхні дзеркально: паралельний пучок променів після відбиття залишається Якщо світло відбивається від шорсткої поверхні, то таке відбивання називають розсіяним (дифузним). У цьому випадку відбиті промені поширюються в різних напрямках (саме тому ми бачимо освітлений предмет із будь-якого боку).

Наочною моделлю дзеркального й розсіяного відбиття є відбиття Місяця у воді. Поверхня тихого озера відбиває світло дзеркально, і тому ми бачимо в озері чітке зображення Місяця. А на поверхні моря завжди є хвилі, завдяки яким відбиток Місяця «розбивається» та перетворюється на місячну доріжку.

Ще одне фізичне явище, яке впливає на можливість бачити зображення, - це поглинання світла. Адже світло не тільки відбивається від фізичних тіл, але й поглинається ними. Найкращі відбивачі світла - дзеркала: вони можуть відбивати до 95 % падаючого світла. Добрими відбивачами світла є тіла білого кольору, а от чорна поверхня поглинає практично все світло, що падає на неї.

Вітаю! Ти Молодець!