Мета самостійної роботи перевірити вміння учнів розв’язувати задачі різних типів за темою «Відбивання світла. Закони відбивання світла. Плоске дзеркало».
Конструктор тестів
Мета самостійної роботи перевірити вміння учнів розв’язувати задачі різних типів за темою «Відбивання світла. Закони відбивання світла. Плоске дзеркало».
Перед початком тестування опрацюй опорний конспект за темою «Відбивання світла. Закони відбивання світла. Плоске дзеркало»:
Чому можна бачити тіла, які не є джерелами світла.
В однорідному прозорому середовищі світло поширюється прямолінійно. Якщо на шляху пучка світла є якесь тіло то, частина світла може пройти крізь тіло, якщо це тіло прозоре, частина поглинеться, а частина обов’язково відіб’ється від тіла. Деякі відбиті промені потраплять у наші очі, і ми побачимо це тіло. У разі відсутності джерела світла неможливо нічого побачити. Якщо ж джерело світла є, ми бачимо не тільки саме джерело, а й предмети, які відбивають світло, що йде від джерела
Закони відбивання світла
Під час падіння променя світла на межу розділу двох середовищ промінь змінює свій напрям, залишаючись у даному середовищі, – це явище називається відбиванням світла.
Вперше це явище було описано давньогрецьким вченим Евклідом. Він заклав основи геометричної оптики. Явище відбивання світла описано ним понад 300 років до н.е. в творах «Оптика» і «Катоптрика» ( в перекладі з грецької
«катоптрика» - система дзеркал)
Демонстрація. Відбивання світла. 
Кут падіння - кут між падаючим променем та перпендикуляром до відбиваючої поверхні, опущеним в точку падіння (позначають α (альфа)). Кут відбивання- кут між відбитим променем та перпендикуляром до відбиваючої поверхні, опущеним в точку падіння (позначають β (бета)).
Закони відбивання світла.
α = β |
Перший закон відбивання світла. Промінь падаючий і промінь відбитий лежать в одній площині з перпендикуляром, проведеним до межі розділу двох середовищ.
Другий закон відбивання світла. Кут падіння променів дорівнює куту відбивання променів.
Цікаво, що промінь, пущений на поверхню в зворотньому напрямку, піде по тому ж шляху. Це явище загальне для світлових променів.
Властивість оборотності променів: промінь, пущений в оберненому напрямку, піде по шляху променя, пущеного в прямому напрямку.
3. Зображення в плоскому дзеркалі.
Коли ми дивимось у дзеркало або на поверхню спокійної води, ми бачимо не просто відбите світло. Ми бачимо зображення свого обличчя або якихось предметів! Як утворюються ці зображення? Перш за все треба розібратися: за якої умови пучок променів, що потрапляє до наших очей, викликає уявлення про світну точку? Відповідь проста: треба, щоб продовження цих променів перетинались в одній точці. Тоді саме в цій точці ми побачимо світну точку.
Побудуємо зображення в дзеркалі: пустимо два промені, наприклад, під кутом 0° до поверхні і під довільним кутом α. На перетині їх продовжень отримаємо зображення S1 джерела S. Бачимо, що трикутники SNO і S1NO –рівні. Зображення S1 утворюється на перетині уявного продовження променів, а не на перетині самих променів. Наше око бачить точку S1, а насправді такої світної точки в просторі не існує.
Справа в тому, що наше око має вроджену властивість бачити не лише промінь, що потрапив в око, а і його продовження в прямолінійному напрямку.
Загальні характеристики зображень у плоских дзеркалах.
Плоске дзеркало дає уявне зображення предмета.
Зображення предмета в плоскому дзеркалі та власне предмет є симетричними відносно поверхні дзеркала, і це означає:
1) зображення предмета дорівнює за розміром самому предмету; 2) зображення предмета розташоване на тій самій відстані від поверхні дзеркала, що й предмет;
3) відрізок, який сполучає точку на предметі з відповідною їй точкою на зображенні, є перпендикулярним до поверхні дзеркала.
4. Дзеркальне і розсіяне відбивання світла.
Щоб з’явилося зображення, світло має відбитися від поверхні дзеркально: паралельний пучок променів після відбиття залишається Якщо світло відбивається від шорсткої поверхні, то таке відбивання називають розсіяним (дифузним). У цьому випадку відбиті промені поширюються в різних напрямках (саме тому ми бачимо освітлений предмет із будь-якого боку).
Наочною моделлю дзеркального й розсіяного відбиття є відбиття Місяця у воді. Поверхня тихого озера відбиває світло дзеркально, і тому ми бачимо в озері чітке зображення Місяця. А на поверхні моря завжди є хвилі, завдяки яким відбиток Місяця «розбивається» та перетворюється на місячну доріжку.
Ще одне фізичне явище, яке впливає на можливість бачити зображення, - це поглинання світла. Адже світло не тільки відбивається від фізичних тіл, але й поглинається ними. Найкращі відбивачі світла - дзеркала: вони можуть відбивати до 95 % падаючого світла. Добрими відбивачами світла є тіла білого кольору, а от чорна поверхня поглинає практично все світло, що падає на неї.
1
Кутом відбивання світлового променя називають:
2
На рисунках позначені кути падіння світлового променя. На якому з них позначення зроблено правильно? 
3
На рисунках представлені зображення предметів (стрілок) у плоскому дзеркалі. На якому з них зображення показано правильно?
4
Чому дорівнює кут відбивання, якщо кут падіння дорівнює 50°?
5
Перед дзеркалом стоїть кіт на відстані 2 м від нього. Чому дорівнює відстань між котом та його зображенням?
6
Чому дорівнює кут падіння променя на плоске дзеркало, якщо кут між падаючим променем і дзеркалом 30°?
7
Установіть відповідність між фізичним поняттям та його зображенням на рисунку.

OB |
Кут падіння |
α |
Кут відбивання |
CO |
Поверхня відбивання |
β |
Перпендикуляр до поверхні |
відбивання |
MN |
8
На рисунку зображено дзеркало МN та предмет АВ. Побудуйте зображення цього предмета у дзеркалі та охарактеризуйте його

Вітаю! Ти Молодець!
Рефлексія від 6 учнів
Сподобався:
Так: 2
Ні: 4
Зрозумілий:
Так: 1
Ні: 5
Потрібні роз'яснення:
Ні: 3
Так: 3