Самостійна робота. Складнопідрядні речення

Щоб прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці.

Чим більше слухаєш, тим більше хочеться чути.

Межи зеленими килимами біліє гречка, наче хто розіслав великі шматки полотна білити на сонці.

Іду я з вечерею до дядька Себастьяна, прислухаючись, як за тинами підстрибує морозець, і як у тінях і дрімливих місячних калюжах заколихуються сни.

Мова - наша зброя, якою ми служимо народові, що нас народив, вигодував, виховав.

Життя карає неодмінно за кожен гріх, за хибний крок, поки збагнеш, що не година, а все життя - один урок

Коли людині є що сказати, вона виллє з глибини власної душі все те, що має, на папір або полотно.

Усіх, хто живе в Україні, має об'єднувати в суспільство українська мова, котру треба знати.

Скажи мені, всесильна мово, з якого джерела буття тече струмок, що зветься Слово, в ріку несмертного життя?

Повінь добрих почуттів затоплює вчителя, коли він чує, як довірливо тулиться до нього дитина.

Велике діло, коли людина має чисте сумління, коли ніякі тіні не каламутять, не забруднюють душу.

( ), [ ], ( ), [ ], ( ).

( ), ( ), [ ], ( ), ( ).

( ), [ ], ( ), ( ).

[ ], ( ), [ ], ( ), ( ).

А сонячне проміння згасало над горою, де була пасіка.(Це складнопідрядне речення, розповідне, неокличне, підрядна частина 2 відноситься до слова горою, з підрядним означальним, засіб зв'язку — сполучне слово де.)

Піти лишень подивитися до царя в палати, що там робиться. (Це складнопідрядне речення, розповідне, неокличне, підрядна частина 2 відноситься до слова палати, з підрядним з'ясувальним, засіб зв'язку — сполучник що.)

Коли льотчик влітався та добре відчуває літак, нічого йому не страшне. (Це складнопідрядне речення, розповідне, неокличне, підрядна частина 1 відноситься до слова не страшне, з підрядним умови, засіб зв'язку — сполучник коли).

Спостерігаються випадки отруєння людей конвалією, бо населення не знає про всі властивості квітки. (Це складнопідрядне речення, розповідне, неокличне, підрядна частина 1 відноситься до слова конвалією, з підрядним причини, засіб зв'язку - сполучне слово бо).

Ділянки степового травостою вкриваються сріблясто-перламутровим саваном білих перис­тих остюків ковили, які хвилюються на вітрі білопінним прибоєм. ----- Той крейсер був теж ніби причетний якимось чином до цього їхнього душевного зближення, що так несподівано виникло.

Трудно було розібрати, де блищать калюжки, а де латки землі. ------І справді, з кутка, де блищали очі, вибрався їжак, струснув солому з голок і сів посеред куреня.

Мороз оздобив дерева так вишукано, наче припудрений снігом багрець листка вставлено в різьблену пухову рамочку-облямівочку.------Льотчикові аж дивно чути, що пращури його були чумаками.

Якби береза залишалася на зиму з листям, то вона б загинула від нестачі води.---- Я хотів би подивитися, чи не можна і мені десь тут вирити нору.

Данило й раніше чув од рибалок, що в цих місцях завівся з минулого року сом-велетень, і що він хапає не тільки всяку рибу, а й гусей, вутят.

Біленькі хатки з темними й жовтими солом'яними покрівлями визирали, весело всміхаю­чись, з невеличких садочків, що зеленіли мало не в кожному дворі, мов дівчата позаквіт­чувались та й повиходили на вулицю всім гуртом.

Лаврін одвертав від вітру лице, потирав рука об руку бо не мав сили вдарити так, щоб кров шугонула в пальці, вигнала зашпори.

До цього патефона зосталось одна-дві голки, які весь час треба було заточувати і кілька надщерблених платівок, які берегли понад усе.

Я потягнувся до пісні, до неба, до вечірньої зорі і завмер у тому смутку і диві, що їх ро­бив чийсь голос із моїм дитячим серцем.

Звідси добре було видно поле, смужку зрізаних соняшників під горою і ліс, що вже почи­нав жевріти.

І ще ви говорили, Надіє Петрівно, що звірів слід оберігати.

Я ніколи й не замислювалася, що у світі так багато невдячних людей.