Самостійна робота "Складнопідрядне речення. Види підрядних частин"

Україно, прихилюся я до тебе, помолюся за твоє безкрайнє небо.

Чужі приходять в час твоїх щедрот, а я прийшла у час твойого смутку.

В обіймах вітру, в морі сонця і тепла, в саду любові я ромашкою цвіла.

Його душа у слово перейшла, поставши в працьовитій непокорі.

Будеш сіяти з сумом – вродить печаль.

Гора така, що з неї спускалися цілий день.

Сичі в гаю перекликались, та ясен раз у раз скрипів.

Ніч колихала так ласкаво, проте не спалось ніяк.

Я не дуже полюбляв роботу біля терниці, бительниці, прядіння, снування, зоління, але дуже любив дивитись, як ткалось і вибілювалось полотно. (Підрядна з’ясувальна.)

Мені чути, як коні похрумкують молодою травицею, поволеньки, вдячно ласують. (Підрядна з’ясувальна.)

Навколо стояла така тиша, що чути було золотий дзвін переджнив’я. (Підрядна міри і ступеню.)

Самі слова на голос навертались, як сльози навертаються на очі. (Підрядна означальна.)

Зрештою вона знайшла в скрині те, що шукала, і, хутенько поскладавши зжужмане своє багатство, зачинила віко.

Опівдні, коли сонце стало посеред неба пастухи простелили в тіні дерев свитки, прилягли на них.

Лише ті, хто не хотів обтяжувати себе сім’ями та молодь постійно жили в Січі.

Калнишевський, коли я був при ньому вже мав років під сімдесят.

Бліде небо мигтить зірками до блакиті, що оповила степову далечінь.

Люблю слухати, як гудуть бджоли.

Коли в людини є народ, тоді вона уже людина.

Туман, сполоханий сонцем, тікає за хату.

Як не буде птахів, то і людське серце стане черствим.

Де щастя упало, там і приятелів мало.

І неначе ще й досі я чув, як в акаціях вітер шумить.

Чайка скиглить літаючи, мов за дітьми плаче.

Навкруги так тихо, що росинка з листя не скотиться.

Буває, що й новий птах старої пісні співає.

Як парость виноградної лози, плекайте мову.

П’яно чарує шелест пшениці, що переплітається з дзвониками та берізкою.

Тобі я віддала усе, що мала. (Сполучне слово.)

І шкода, що осінь моя минає в полях, у дібровах, а не в школі. (Підрядний сполучник.)

Дізнавшись, що Добриня зник, Янка втратила спокій і сон. (Підрядний сполучник.)

Тільки з переказів глухий гомін доходить, що копали цей колодязь колись чумаки. (Сполучне слово.)

коли настане слушна мить.

якщо наполягатимуть друзі.

хоч на творчість немає часу.

про що мовчить більшість.

Коли на крилах ночі на землю сон злетить ти в темний сад виходиш з квітками говорить.

Непотрібний скарб коли в сім’ї лад.

Хочу я троянду що цвіте в саду.

Якби баба мала вуса то дідом була б.

Не заздрю тим у кого "Мерседес" і молоко пташине на столі.

А заздрю тим хто світлий розум має, тим хто живе красиво на землі.

Заздрять тому, хто слово скаже і не відступить.

Інколи дуже радію, і Бога хвалю із радістю, що зовсім я не хворію гидкою чорною заздрістю.