Самостійна робота Речення з відокремленими означеннями

І вітер наді мною в сурми грав, здіймаючи вали дев"ятибальні.

Люблю я ключі журавлині, копитами вибитий шлях.

Забуду сумний сон діброви, забуду ясний час розмови.

Душа мого народу - рушники, барвінками і мальвами зігріті.

1

2

3

4

На прикритих снігом ланах де-не-де бовваніє почорнілий бур'ян.

Зимовий вітер хилить вільху на скуту кригою ріку.

Зненацька суцільну темряву розітнуло яскраве світло.

Мокрий, оброшений він занепокоєно пішов до верби.

Знесилений важкою роботою Іван опустився на землю.

Закоханий у Київ я блукаю по зелених його вулицях.

У яскравій сукні з новою зачіскою вона прийшла на зустріч першою.

Ми стежками підемо ясними по залитих весною полях.

Морозний сніг блискучий та легкий падає на серце прямо.

Марія співала свою пісню, сумну, лебедину.

Над луками, залитими квітневою повінню, холонув оранжевий вечір.

На зорях настояну воду Десна разом з небом несла.

Легенький вітерець розхитував довгі щоглові сосни.

У садках темніли купи вишень та стриміли здорові старі дикі груші.

Звичайна хмара сіра і осіння пропише раптом барви золоті.

Закам'янів на бананах широкий порепаний лист.

давнього міста

якими прямували туристи

залиті сонцем

живі артерії